НОВИНИ
ОПЕРАТИВНА СТАТИСТИКА
Аналітика

Нові тарифи: як житиме Україна

18 Травня 2016 23:00

Напередодні травневих свят - 27 квітня 2016 р. Кабінет Міністрів України прийняв радикальне рішення про встановлення нової єдиної ціни на газ для населення з 1 травня 2016 р. та змінив норми споживання комунальних послуг, які встановлюються державою для розрахунку розміру субсидій. А вже 5 травня 2016 р. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), затвердила та оприлюднила нові тарифи на гарячу воду та теплову енергію для населення.

Отже з 1 травня 2016 р. граничний розмір роздрібних цін на газ з урахуванням всіх тарифів та ПДВ для побутових споживачів та підприємств теплокомуненерго (ТКЕ) встановлюється на рівні 6879 грн за тисячу кубометрів. Тариф сформовано на підставі та з урахуванням: вартості імпортного газу - 4 942 грн за тис. кубометрів, ПДВ - 1 146,5 грн за тис. кубометрів, тариф на транспортування територією України - 219 грн за тис. кубометрів, тариф на розподіл мережею - 513,7 грн за тис. кубометрів, націнка облгазів - 57,4 грн за тис. кубометрів.

 

Інфографіка Мінекономрозвитку

На думку першого віце-прем’єр-міністра України Степана Кубіва і міністра енергетики та вугільної промисловості Ігоря Насалика, встановлення єдиної економічно обґрунтованої ціни на блакитне паливо захистить Україну від подальших спекуляцій на газовому ринку. Натомість прем’єр-міністр України Володимир Гройсман зазначив, що підвищення тарифів - це важкий процес, який викличе багато розмов у суспільстві: «Питання встановлення єдиної ціни на газ - це важке рішення, але необхідне для нашої держави. Я переконаний, що приведення тарифів на газ до економічно обґрунтованого рівня дозволить побороти масштабну корупцію у газовій сфері. Низькі та економічно необґрунтовані тарифи - це поле для жорсткої корупції. Це десятки-сотні мільярдів, які заробили різні люди на цих оборудках. Також Україна взяла на себе зобов’язання перед МВФ про те, що тарифи на газ будуть 100% відповідати вартості. Й іншого шляху у нас просто немає».

Також 27 квітня були змінені норми споживання комунальних послуг, які встановлюються державою для розрахунку розміру субсидій для населення. Відповідно до постанови №409, норма споживання газу на 1 кв. м опалювальної площі на місяць в опалювальний період знижується - до 5,5. Змінились коригувальні коефіцієнти для розрахунку розміру витрат електричної енергії та природного газу на потреби опалення й встановлені окремі коригувальні коефіцієнти для розрахунку розміру витрат теплової енергії на опалення.

Зрозуміло, що ціна газу «потягнула» за собою й вартість всіх інших «комунальних благ». Нові тарифи на теплову енергію та послуги центрального опалення зростуть на 75-90%. Різниця у тарифах різних компаній буде залежати від паливної складової, необхідної для виробництва теплової енергії (природний газ, вугілля тощо). Подорожчає й гаряча вода – вартість кубометру буде формуватися й залежати від підприємства, що надає відповідні послуги, а також наявності у квартирі рушникосушарки. Нові тарифи відповідно до постанови НКЕРКП почнуть діяти вже з 1 липня 2016 р.

Саме тому Центр досліджень енергетики запросив експертне середовище та всіх охочих обговорити методику та прозорість формування нових тарифів на газ та тепло за під час круглого столу «Нові тарифи на газ і тепло. Чому вони такі та як з ними житиме Україна?», який відбувся в Українському кризовому медіа-центрі.

 

Нові ціни – важкі розрахунки

Отже, найболючішим є те, що новий тариф блакитного палива позначиться саме на вартості централізованого опалення та гарячої води, оскільки до 1 травня 2016 р. підприємства теплокомуненерго купували газ для виробництва гарячої води та опалення по 2 994 грн, зараз їм доведеться сплачувати нову ціну – 6 810 грн.

Вартість газу для українських споживачів визначалась, відповідно до ринкової ціни у країнах, де ринок газу працює вже давно. В якості відправної точки приклад взяли Hub NCG, розповів директор департаменту енергоефективності та енергозбереження НАК «Нафтогаз України» Юрій Войтович«Була визначена прогнозна ціна з травня по грудень в доларовому еквіваленті - 145 доларів за тисячу кубометрів. До неї додали витрати з транспортування та логістики (вхід у газотранспортну систему) - це ще 40 доларів. Таким чином, Кабмін встановив паритет на імпортну ціну в розмірі 185 доларів. Відповідно до програмного курсу гривні встановлена єдина для населення та підприємств теплоенергетики ціна газу як товару - у розмірі 4 942 грн. З урахуванням ПДВ, витрат на транспортування та розподіл - остаточна ціна склала 6 879 грн за тисячу кубометрів, для підприємств теплоенергетики – 6 810, лише для релігійних організацій ціна на газ встановлюється на рівні 3 913 грн, з огляду на те, що релігійні установи споживають доволі мало газу для теплопостачання. У 2015 р. вони спожили всього 11 млн кубометрів, крім того вони, у відповідності до закону, не мають права отримувати субсидію».

Присутні на обговоренні експерти відразу поставили під сумнів доцільність прийняття за основу для розрахунків Hub NCG, та зауважили, що було б краще використати данні Центрально-європейского хабу. Також зауваживши, що в формулі, за якою встановлюється фіксована ціна газу, є важливі змінні складові. «Велике значення для ціни має курс євро до долара та курс долара до гривні. Це величини, які змінюються кожного дня, але ціна залишається незмінною протягом тривалого періоду. Зважаючи на змінні складові, роздрібна ціна мала б бути різною для різних регіонів, а вона однакова для всіх», – наголосив заступник генерального директора Центру досліджень енергетики Дмитро Григор’єв.

Президент Київського інституту енергетичних досліджень Олександр Нарбут нарікнув, що постанова КМУ створює преференції для НАКу та допомагає фактично залишатися монополістом: «Через те, що за «Нафтогазом» закріплені спеціальні повноваження, альтернативні постачальники газу майже не можуть конкурувати з ним на ринку. Хоча НКРЕКП й має займатися регулюванням природних монополій, а не встановленням цін, на час перехідного періоду ці повноваження варто було б передати регулятору – це забезпечило б більшу об’єктивність. Також необхідно якнайшвидше прийти до загальної рентної моделі для видобувних компаній. Так, це зменшить надходження до бюджету, але й субсидії стане менше. За такий короткий термін кардинально змінити підхід, що був закладений попереднім урядом, дійсно дуже важко. Проте важливо, щоб нинішній уряд критично оцінив нову модель ринку.

Є й хороша новина п.2 Постанови передбачає можливість перегляду ціни на газ протягом звітного кварталу, але його можливо реалізувати виключно за умови широкої експертної дискусії. Механізм розрахунку нової ціни на газ потребує широкого експертного обговорення, тому що фіксована ціна має бути максимально прозорою та обґрунтованою. Необхідний кваліфікований підхід до цього питання. Недавно під час дискусії про ціну на газ пан Коболєв сказав про те, що ринку газу в Україні поки не існує... Україні необхідний справжній антимонопольний комітет! Як може існувати конкуренція, коли на ринку існує одна - єдина визначена ціна?!»

Член президії Всеукраїнської громадської організації «Енергетична Асоціація України» Віктор Меркушов відзначив, що перехід до ринкових цін на газ є необхідним і об’єктивним процесом, але має відбуватись прозоро, зрозуміло та з постійним моніторингом газового ринку (цін, учасників ринку та їх долі на ринку, наявності домінуючого становища окремих суб’єктів): «Підвищення цін на газ для побутових споживачів та ТКЕ - важливий крок для суспільства, але його обговорення не відбулось. Кінцева ціна сформована не ринком, а урядом! Більш того, існують сумніви щодо її обґрунтованості, оскільки сама Постанова уряду містить ряд неточностей. Наприклад, ключова формула визначення роздрібної ціни (п.12) для побутових споживачів має перемінну складову та не корелюється з фіксованою граничною роздрібною ціною для населення, що є єдиною для всіх споживачів. Натомість п.10 дає можливість маніпулювати оптовою ціною при продажі обсягів газу постачальникам.

Так, над питанням підвищення вартості блакитного палива працювала потужна робоча група за участю фахівців з НКРЕКП, нардепів, експертів, провідних міжнародних аудиторських компаній, але переконати суспільство в обґрунтованості цін не вдалося. Й досі відсутня офіційна інформація щодо зменшення дефіциту НАКу шляхом вирівнювання цін (фінансовий план «Нафтогазу» на 2016 р. не затверджено, звіту та висновку аудиту теж немає – Авт.). Така ж ситуація і з компанією «Укргазвидобування». НКРЕКП презентувало програму по встановленню споживачам індивідуальних лічильників газу, але це завдання не виконано. Більш того, це є порушенням закону «Про комерційний облік газу». Вже понад півроку діє закон «Про ринок природного газу», яким задекларовано створення конкурентного та прозорого ринку, але моніторингу цього питання ні з боку НКРЕКП, ні з Міненерго - не існує. Оприлюднена тільки максимальна та мінімальна вартість газу на основі прейскуранту цін «Нафтогазу». Не має ні офіційної інформації про обсяги, ні про ціни, ні про інші умови функціонування ринку газу…

Головним компенсатором підвищення цін для малозабезпечених верств населення залишається система субсидій. Однак кінцевим беніфіціаром (отримувачем субсидій) в даному випадку є саме НАК «Нафтогаз України». Нинішня система субсидій дійсно захищає малозабезпечених громадян, але взагалі не виконує свою головну функцію - стимулювання впровадження енергозберігаючих заходів та зменшення споживання енергоресурсів. В окремих випадках вона діє з точністю до навпаки, згадайте, як люди випалювали газ тільки для того, щоб їм не зменшували субсидію. Тим часом віртуальні мільярдні гроші спотворюють реальну економіку галузі, створюючи умови для зловживань. Фактично відбувається «викачка коштів» із ледь дихаючого бюджету! Нинішня система субсидій – це реальне гальмо реформ, а крім негативу пересічний громадянин України від підвищення цін поки що нічого не отримав».

 

Борги, борги… і знову борги…

Проблеми компаній виходять на новий фінансовий рівень саме через те, що підприємства купують газ для підігріву гарячої води за новою ціною вже з 1 травня. Тоді як люди почнуть сплачувати за ці послуги за новим тарифами тільки через два місяці. Відповідно виникне касовий розрив в бюджеті підприємства, який може поставити під загрозу забезпечення гарячим водопостачанням, наголосила фінансовий директор «КИЇВЕНЕРГО» Тетяна Грязнова«Яскравим прикладом негативних наслідків регулювання ринку енергопостачання вітчизняних теплокомуненерго стануть колосальні збитки, які виникнуть внаслідок несинхронного впровадження нових тарифів на газ та теплоенергію. Ціна газу для всіх категорій споживачів підвищена з 1 травня, а тариф на послуги постачання гарячої води буде переглянутий тільки з 1 липня. Тільки для компанії «КИЇВЕНЕРГО» це означає чистий збиток у 253 млн грн. НКРЕКП обіцяє компенсувати нам ці гроші протягом наступних 12 місяців, починаючи з січня 2017 р., це звісно добра новина, але купувати газ за новими цінами ми маємо вже зараз. Де підприємство має взяти гроші, коли його рахунки арештовані з лютого 2016 р. для погашення штрафних санкцій по боргах, що нараховані НАК «Нафтогазом»?!

Взяти гроші в кредит, щоб купити газ за ціною, яку регулятор встановив не тільки для населення, але і для всіх інших споживачів, неможливо - бо ми боржники! Ситуація патова! Чим гріти воду місту Києву? В НКРЕКП та у Мінрегіоні нам порадили шукати інших постачальників, які будуть поставляти більш дешевий газ, ніж НАК «Нафтогаз». Але це неможливо, зрештою, як і вільний ринок газу, що існує в Україні тільки теоретично. На сайти «Нафтогазу» навіть є диференціація цін в залежності від того, до якої групи споживачів газу належить підприємство. Якщо у підприємства немає заборгованості за газ та воно може внести передоплату у розмірі одного місячного споживання, то ціна на блакитне паливо знаходиться в межах 4 927 грн за тис. кубометрів без ПДВ. В іншому випадку, коли у підприємства є заборгованість та воно не може внести передплату на наступний місяць, вартість зростає до 5 533 грн за тис. кубів. Насправді в ринковій економіці це нормальні умови, але всі вітчизняні підприємства ТКЕ мають значні борги за тепло, які в рази перевищують заборгованість за газ.

Підприємства ТКЕ не можуть контролювати свою роботу, бо не мають впливу на фінансовий стан. Лише за чотири місяці поточного року борг споживачів тепла перед «КИЇВЕНЕРГО» зріс на 387 млн грн, борг компанії за газ зменшився на 132 млн грн, а через зростання тарифів рівень неплатежів стане катастрофічним. Станом на 1 травня заборгованість за тепло перед компанією складає вже 2,5 млрд гривень, а борг «КИЇВЕНЕРГО» перед «Нафтогазом» - 544 млн грн. З фінансового обороту підприємства «вимито» понад півмільярда гривень! Це майже дві щорічні інвестиційні програми. А ще є боргові штрафні санкції «Нафтогазу», які підприємства ТКЕ не можуть й досі погасити, тому що населення розраховується за опалення та гарячу воду до 25 числа наступного місяця, бюджетні установи – з відстрочкою у 25 днів, компенсація різниці у тарифах фінансується державою із затримкою рік-півтора, пільги та субсидії нараховуються на 1-2 місяці пізніше. Тільки в Києві пільги та субсидії за лютий-березень 2016 р. у розмірі 275 млн грн були компенсовані лише 30 квітня. Натомість штрафні санкції за несвоєчасні розрахунки за газ нараховуються своєчасно, а «Нафтогаз» ініціює судові позови до ТКЕ через борги й арешти рахунків…»

Директор департаменту з регулювання відносин у сфері теплопостачання Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, Світлана Черних зауважила, що остаточне рішення щодо підвищення тарифів Комісія прийме через 20 робочих днів з дня проведення слухань (відбулись 5 травня). Нині ж НКРЕКП приймає пропозиції та зауваження до цього питання: «5 травня НКРЕКП схвалила прогнозні тарифи для населення на послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання через зростання ціни на газ. Тепер середньозважений тариф становить 1 023 грн без ПДВ (паливо - 85%, електроенергія - 5%, заробітна платня - 7%, інші витрати, у тому числі на встановлення лічильників - 3%). Підсумковий середньозважений тариф - 1287 грн за гігакалорію з ПДВ.

Основна частина коригування (близько 90%) пов’язана із ціною на газ, решта - перегляд заробітної платні у відповідності до нового рівня мінімальних зарплат та рівня єдиного соціального внеску, а також зміна роздрібних тарифів на електроенергію. Комісія вже опрацьовує комплекс заходів зі зниження тарифів у майбутньому. Так, ми прорахували фактичні збитки, що отримають 55 компаній-ліцензіатів постачальників гарячої води, які вже в травні-червні повинні будуть купувати газ для підігріву води за новою ціною, збитки складуть близько 420 млн гривень. У разі прийняття протокольного рішення та при підтвердженні збитків компанією, Комісія зобов’язана компенсувати ці збитки протягом наступних 12 місяців. Але тарифи будуть скориговані не пізніше 1 січня 2017 року».

 

Змінити, щоб вижити

Експерти вкотре погодились, що теперішній механізм субсидій потребує змін, оскільки він неефективний тазаганяє енергетичні реформи у глухий кут. У необхідності створення справжнього прозорого та чіткого газового ринку, в якому НКРЕКП та Міненерго мають здійснювати моніторинг, як цього вимагає закон «Про ринок природного газу». Останнє дозволить зрозуміти, чи насправді «Нафтогаз» перестає бути монополістом та отримати реальну інформацію про обсяги газу і ціни на ринку. Також необхідно запровадити розумну податкову політику щодо рентних платежів на видобуток газу. Але нагальним питанням, на думку експертів, та найголовнішою проблемою, яка нині турбує ВСІ без виключення теплопостачальні підприємства - є борги перед НАК «Нафтогазом», арешти рахунків, через які паралізована робота з підготовки до наступного опалювального сезону, спецрахунки, через які вимиваються оборотні кошти підприємств в інтересах одного гравця на ринку...

Центр досліджень енергетики не припиняє енергетичні дискусії й планує вже на наступному тижні провести черговий круглий стіл на задану тематику.

Долучайтесь до розмови та слідкуйте за анонсами…


Наталія Дегтяренко

ОПЕРАТИВНА СТАТИСТИКА