НОВИНИ
ОПЕРАТИВНА СТАТИСТИКА
Аналітика

Газові проблеми комунальної теплоенергетики України

31 Травня 2016 23:00

27 квітня 2016 р. Кабінет Міністрів України прийняв рішення про встановлення нової єдиної ціни на газ для населення.

1 травня 2016 р. були змінені норми споживання комунальних послуг, які встановлюються державою для розрахунку розміру субсидій.

5 травня 2016 р. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), затвердила та оприлюднила нові тарифи на гарячу воду та теплову енергію для населення.


Одразу після прийняття рішень про підвищення ціни на газ, опалення і гарячу воду Центром досліджень енергетики був проведений круглий стіл "Нові тарифи на газ і тепло. Чому вони такі та як з ними житиме Україна?", на якому експерти обговорили методику та прозорість формування нових тарифів.

Проте, лишився цілий ряд проблем, які гостро та негативно відображаються як на теплопостачальних підприємствах, так і на простих громадянах України, котрі отримують послуги централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання. Саме тому, 30 травня Центр досліджень енергетики провів черговий круглий стіл "Газові проблеми комунальної теплоенергетики України. Старі підходи до нових тарифів", під час якого представники монополій теплоенерго та НАК "Нафтогаз України", а також Верховної Ради, центральних та місцевих органів, що регулюють їх діяльність обговорили проблеми тарифоутворення, боргів, ефективності роботи підприємств.



Альона Бабак, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства:

«Збільшення тарифів на теплову енергію та гаряче водопостачання вдвічі внаслідок підвищення ціни на газ не є економічно обґрунтованим, оскільки 98% в структурі тарифу складають індексовані складові попереднього тарифу, а саме – вартість природного газу, електричної енергії та збільшення заробітної платні. Всі інші складові враховано у 2-х відсотках. Таким чином, дворазове підвищення тарифів жодним чином не призведе до покращення якості теплопостачання та гарячого водопостачання, ніяк не сприятиме модернізації та підвищенню енергетичної ефективності надання цих послуг.

Фактично це є тариф проїдання, який ставить за межу бідності 60% населення країни. Згідно попередніх розрахунків Кабміну, після введення нових тарифів 9 млн сімей будуть задіяні на програмі житлових субсидій. Це більше, ніж кожна друга сім’я.

Таким чином і з позиції економічної доступності послуги і з позиції структури тарифи не є адекватними економічній ситуації в країні».

Арсентій Блащук, президент міжгалузевої асоціації «Укртеплокомуненерго»:

«Якщо взяти структуру тарифів сьогодні, то на 87% це оплата за газ, 3,5% - електроенергія, 6,5% - заробітна платня з відрахуваннями, на ремонти та модернізацію грошей практично не залишається.

Таким чином теплопостачальні підприємства перетворились з суб’єкта господарювання на суб’єкт, який збирає і перераховує гроші своїм постачальникам, ціни яких на газ та електроенергію постійно ростуть, за що їх постійно штрафують. Фактично теплопостачальні підприємства працюють на зменшення або ліквідацію збитковості НАК "Нафтогаз України».

Проте, окрім нової проблеми, пов’язаної з підвищенням ціни на газ, є ще й проблеми, які обговорюються вже давно, але так і не вирішені. Є заборгованість перед НАК «Нафтогаз України», підприємствам теплокомуненерго продовжується нарахування пені та штрафних санкцій, жодного мораторію на це немає, але після зникненням статті Держбюджету щодо оплати різниці між тарифами та економічно обґрунтованими тарифами, оскільки НКРЕКП вважає з 2015 р. тарифи економічно обґрунтованими, цей ком заборгованості постійно зростає.

Арсентій Блащук, президент міжгалузевої асоціації «Укртеплокомуненерго»:

«Проблема накопичення боргів піднімалась вже давно. Після першого підвищення тарифів в 2014 р. була пропозиція реструктуризувати або заморозити борги, але до цієї думки ніхто не прислухався.

На сьогодні ми маємо проблему, що тарифи корегуються на газову складову, борги підприємств не зменшуються, оскільки виплати по новим тарифам йдуть на оплату боргу за газ, на який постійно нараховуються штрафи та пені».

Можливий варіант виходу з цього замкнутого кола озвучила Альона Бабак, зазначивши, що на минулому пленарному тижні стояв проект 2706, який фактично встановлює мораторій на стягнення пені та штрафних санкцій з підприємств у разі, якщо держава щось заборгувала.

Альона Бабак, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства:

«Він стояв на порядку денному. Вимоги цього закону стосуються не тільки мораторію, а також вимоги КМУ розробити порядок реструктуризації цих заборгованостей, які накопичились. І ми знаємо, що на сьогодні штрафні санкції підприємств теплопостачання перевищують 5 млрд гривень. Це лише штрафні санкції, які є у тепловиків перед «Нафтогазом» і у водоканалів перед електропостачальними компаніями. Було задане запитання пані Ковалів, яка відповіла, що відповідно до розпорядження пана Гройсмана розроблення проекту Закону про реструктуризацію заборгованості перед «Нафтогазом» покладено на «Нафтогаз»

Згідно наявної інформації, штрафні санкції за борги теплокомуненерго запропоновано покривати за рахунок списання боргів Нафтогазу перед ощадбанком, оскільки Нафтогаз винен Ощадбанку близько 30 млрд, та Ощадбанк винен Держбюджету близько 30 млрд гривень.

Поки що процес публічно не відбувається».

Проте, навіть за умови накладення мораторію на стягнення пені та штрафних санкцій з підприємств, вже сьогодні накопичуються нові борги.

Ярослава Єлфімова, заступник директора Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго»: 

«У зв’язку з підняттям КМУ ціни на газ у 2,27 рази тариф на теплову енергію має зрости, це зрозуміло усім. Але підвищення ціни на газ відбулось у травні, а тарифи на теплову енергію, якщо зростуть, то з липня. За два місяця за рахунок розриву по даті утворюється різниця вартості газу. У підприємств Львову це близько 26 млн грн. Тобто за 2 місяці утвориться борг в 26 млн, який не має джерел покриття, НАК не виділить нам номінацію на постачання природного газу, а якщо не виділена номінація, тоді до ціни газу буде застосовано коефіцієнт 2.

Тоді це взагалі геометрична прогресія, далі пішли штрафні санкції і тому подібне».

В цілому, дискусію вкотре продемонструвала відсутність єдиного бачення процесів, що відбуваються та шляхів їх вирішення не тільки у підприємств-монополістів (підприємств теплокомуненерго та НАК «Нафтогаз»), а навіть у різних органів державної влади.

З одного боку всі погодились, що і підприємства теплокомуненерго, і НАК «Нафтогаз», і НКРЕКП діють в рамках чинного законодавства. З іншого боку, грошова ковдра «перетягується» з теплокомуненерго до НАК «Нафтогазу». Це відбувається як внаслідок підвищення ціни на газ, так і за рахунок значної пені та штрафних санкцій за несвоєчасні розрахунки, виникнення яких в значній мірі викликано затримками виплат з Держбюджету підприємствам, недосконалою тарифною та ціновою політикою НКРЕКП, КМУ та законними діями НАК «Нафтогаз».

При цьому про платоспроможність населення, яке вже не має змоги цю ковдру ткати, яка стає все теплішою для монополісту, мова вже не йде.


Олександр Мельник



ОПЕРАТИВНА СТАТИСТИКА