loading...

Забули пароль?
×
Вхід / Реєстрація / Підписатися на розсилку
Поля з відміткою * обов'язкові для заповнення

 


Центр досліджень енергетики

На шляху до реформ: закон «Про ринок електроенергії»

18.04.2017
На шляху до реформ: закон «Про ринок електроенергії»

13 квітня 2017 року у Верховній Раді без перебільшення було дуже гаряче – депутати приймали закон «Про ринок електричної енергії». Попри запеклі словесні баталії з боку «опозиції», яка була проти цього документу, більшість депутатів (277 голосів) все ж таки підтримали у другому читанні законопроект №4493 «Про ринок електричної енергії України». 

Цей закон був однією з умов для отримання Україною макрофінансової допомоги від Євросоюзу та має змінити модель енергетичного ринку України. Зокрема, автори документу наполягають на тому, що виконання цього закону має ліквідувати перехресне субсидування та забезпечити конкуренцію на ринку електроенергії, підвищити економічні показники діяльності учасників ринку та енергетичної галузі загалом. Крім того, він має стати важливим кроком на шляху до інтеграції Українського та Європейського ринків електроенергії. 

Закон передбачає запровадження нової моделі ринку з дворічним перехідним періодом:

 - новий учасник ринку трейдер - будь-який суб'єкт господарювання, якій здійснює купівлю електроенергії лише з метою її перепродажу, крім продажу кінцевому споживачеві;

 - систему спеціальних обов'язків для забезпечення суспільних інтересів у процесі функціонування ринку, зокрема купівлю електроенергії за «зеленим тарифом;

 - запроваджує норми «ІІІ енергетичного пакету ЄС», зокрема щодо розділення компаній за напрямами розподілу та передачі електроенергії.

 

Новий закон, як «кіт Шредінгера»?! 

Більшість енергетичних експертів неодноразово наголошували на тому, що правова невизначеність, яка склалась в галузі після ухвалення восени 2013 р. закону «Про основи функціонування ринку електроенергії України», потребувала негайного вирішення, а ухвалення нового закону має змінити ситуацію та є необхідною умовою на шляху до енергетичного реформування країни.

Про перспективи «на майбутнє» та про ризики на «шляху реформ» дискутували з експертами під час круглого столу «Закон про ринок електричної енергії України, як кіт Шредінгера» ініційованого Центром досліджень енергетики в Українському кризовому медіа-центрі

Заступник міністра енергетики та вугільної промисловості України з питань євроінтеграції Наталія Бойко підкреслила, що прийняття цього закону - це величезний крок вперед перед на шляху тривалих трансформацій. Новий закон дозволить споживачам-виробникам-постачальниками перейти на ринкові відносини - адаптує український ринок до європейських «правил гри» в енергетиці, а це, насамперед, є зобов’язанням України в рамках Третього енергетичного пакету: «Ми зробили перший, але дуже важливий крок. Ринок не з’явиться за одну ніч, тиждень та навіть за рік, але це база, відштовхуючись від якої, ми сформуємо ринкові відносини у сфері електроенергетики. Попереду ще дуже багато роботи, але прийняття закону вселяє певний оптимізм - залежно від готовності міністерств, регулятора, експертів якісно працювати далі, приймати та імплементувати правильні інструменти та рішення, буде залежати й те, що ми отримаємо у кінцевому результаті. Зараз як ніколи потрібно максимально консолідувати зусилля та чітко зрозуміти, яким ми хочемо бачити ринок і як нам його будувати, тим паче, що цей закон вже отримав схвалення з боку наших європейських партнерів. Україну вже привітав голова Секретаріату Енергетичного Співтовариства Янез Копач, Віце-президент Європейської Комісії з питань Енергетичного союзу Марош Шефчович. Це позитивний сигнал щодо просування реформ в енергетичному секторі України».

Вона також розповіла, що Міненерго вже провів роботу щодо розробки вторинного законодавства, велику частину якого вже опрацьовано у тісній співпраці з Енергетичним Співтовариством: «Закон потребує плідної роботи з боку різних державних органів й зараз, як ніколи, потрібна максимальна консолідація зусиль та чітке розуміння, яким ми хочемо бачити ринок, як нам його втілити в життя». 

Голова Всеукраїнської енергетичної асамблеї Іван Плачков також наголосив, що для організації роботи ринку у нових умовах Кабміну потрібно прийняти близько 70 постанов, частина яких вже підготована та буде доопрацьовуватися відповідно до прийнятого закону: «В ідеалі ринок електроенергії для промислових підприємців запрацює у 2019 році, для споживачів - у 2020. Але, зважаючи на долю попереднього закону та закону про ринок газу, його реальна імплементація може «зависнути», оскільки найбільша проблема нашої країни - закони приймаються, але не виконуються. Для того, щоб цей закон у 2019 році вступив у силу, потрібно чітко контролювати графік виконання законодавчих норм. 

Крім того, необхідно вирішити низку системних проблем: заборгованість в електроенергетиці, перехресне субсидіювання, впорядкування тарифної політики, монетизація субсидії, проблеми з підключення до мереж та збільшенням потужностей… Через неправильну реалізацію ідеї, двоставкова формула тарифу створила величезні проблеми для споживачів. Все це потребує вирішення». 

Іван Васильович вкотре зауважив, що держава потребує чіткого та виваженого енергетичного балансу та розкритикував антиринкову норму щодо рахунків, якими управляє НКРЕКП для підприємств зі спеціальним режимом користування: «Ніхто не знає, яку кількість первинних та вторинних енергоресурсів – газу, вугілля, електроенергії, тепла… – споживає Україна у кожному населеному пункті, та скільки у нас цих ресурсів є у наявності. Державі негайно потрібно розрахувати енергетичний баланс та вже на його основі імплементувати стратегію розвитку електроенергетики». 

Найбільшою проблемою на думку керівника Центру досліджень енергетики Олександра Харченко є те, що через велику кількість «пакетних правок», депутати на 100% й самі не знають, за який закон «по факту» вони проголосували: «Фінальної версії тексту ніхто не бачив. Роль регулятора в цьому питанні величезна, роль уряду також, й насамперед вона полягає в тому, як буде відбуватись імплементація закону. Ці «ролі» й досі не зовсім зрозумілі та не зрозуміло, яким чином це питання буде врегульовуватися. 

Найбільша загроза - корупція та брак професіоналів, а не сам факт монополізації ринку. Наприклад, у Франції 70% генерації електроенергії належить державі, але там ніхто не говорить про монополію. Корупція та непрофесійність – фактори, які руйнують найкращі ідеї та найкращі закони, саме вони можуть призвести до того, що новий закон буде використано в інтересах «зацікавлених осіб» так, як це зараз відбувається із законом «Про ринок газу», виконання якого блокується на рівні уряду… Для реалізації прогресивних моделей необхідно максимально деполітизувати галузь та повернути енергетику енергетикам».

Він також додав, що новий законопроект був просто необхідним, аби вийти із глухого кута, оскільки попередній закон «Про основи функціонування ринку електроенергії України» просто не виконувався українською владою, й ситуація вимагала термінового перезавантаження. 

За словами енергетичного експерта та колишнього члена НКРЕКП Андрія Геруса, позитивні зрушення від прийняття нового закону відбудуться лише за умови появи конкуренції на ринку. А створити умови для її появи може тільки імпорт електроенергії та приватизація таких підприємств як «Центренерго», «Укргідроенерго» й корпоратизація «Енергоатому»: «В Україні, в силу певних «сфер впливу» щодо політичних та фінансових рішень й в силу невиконання законів, існує схильність, коли хороші речі починають давати специфічні наслідки. Так, теперішню модель необхідно змінювати, але змінювати так, щоб вона змінювалась на користь споживачів, а не тільки тих, з кого знімають регулювання держави. Споживачі виграють тільки тоді, коли з’явиться конкуренція! Споживачі зможуть обирати, у кого та коли купувати електроенергію за найбільш вигідними пропозиціями на ринку. Але це відбудеться не раніше, ніж через п’ять років.

Аби найкращий із можливих сценаріїв реалізувався, у влади є два роки перехідного періоду для його забезпечення. Треба запустити імпорт електроенергії, приватизувати «Центренерго» та корпоратизувати «Енергоатом»… Крім того, перехід до повноцінного ринку буде неможливий без монетизації пільг та субсидій».

Експерт також зауважив, що проблеми з боргами перед виробниками електроенергії так і не вирішенні. За даними Всеукраїнської енергетичної асамблеї, станом на вересень 2016 року борг ДП «Енергоринок» перед енергогенеруючими компаніями складав 29 млрд гривень, й без вирішення цієї проблеми ніякого переходу до «нового та вільного ринку» не відбудеться. Ще однією проблемою для ринку, на думку експерта, є монополізація: «Велика загроза лібералізації ринку електроенергії - його монополізація. Виграти від такої ситуації завдяки прямим контрактам із продавцями зможуть лише великі промислові споживачі. Для населення ціна електроенергії може зрости в 2-3 рази, для бюджетних установ та середнього бізнесу, можливо, в півтора чи два рази. Лібералізація ринку електроенергії не може відбутися без зростання ціни, але різниця між ринковою ціною для різних ступенів монополізації ринку завжди буде різна. Чим більше конкуренції на ринку, тим нижча ціна та вища якість».

Отже, як бачимо, як і завжди багато чого в реалізації нових ініціатив на шляху до енергетичної незалежності залежить від «доброї волі» та ефективної роботи Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та тих прописаних законом правил, які вони запропонують гравцям ринку. Однак хочеться вірити, що ця реформа матиме практичний та позитивний ефект не тільки для бізнесу, але й для пересічних споживачів та буде сприяти розвитку країни.

А ще хочеться сподіватись, що наш енергетичний «кіт Шредінгера» радше на 50% живий, ніж на 50% - мертвий.

 

 

Ключові слова:

Матеріали за темою:

Останні новини

20 Квітня

Комментарі (0)



Будь ласка, авторизуйтесь чи зареєструйтесь для коментування