loading...

Забули пароль?
×
Вхід / Реєстрація / Підписатися на розсилку
Поля з відміткою * обов'язкові для заповнення

 


Центр досліджень енергетики

Дністровська ГАЕС - «№1 в Європі!»

26.07.2017
Дністровська ГАЕС - «№1 в Європі!»

На енергетичній карті України є багато цікавих об’єктів, які варті уваги й, звісно, я не змогла відмовитись, коли отримала пропозицію від компанії «Укргідроенерго» оглянути «із середини» один із наймасштабніших та найамбітніших довгобудів на Буковині. Тим паче, що не так давно мені пощастило побувати на одній з найбільших і, напевно, найвідоміших гребель в США на Греблі Гувера - Hoover Dam (відома також як Boulder Dam) й дуже кортіло побачити щось подібне в Україні.

 

 

Розмова піде про унікальний енергетичний об’єкт на мапі України – Новодністровську гідроакумулювальну станцію. 

Що ж в ній такого унікального запитаєте Ви? 

А те, що вона шоста в світі за масштабами будови, а за умови реалізації проекту у повному об’ємі стане першою за потужністю в Європі. 

Проект Дністровського гідроенергокомплексу розроблявся у 1970-і роки й містив в собі низку об’єктів: гідроелектростанції - ГЕС-1, ГЕС-2, гідроакумулювальну електростанцію (ГАЕС) та атомну електростанцію. Для ГАЕС була відведена роль – регулювати потужності для АЕС. Згодом проект будівництва АЕС було вилучено з плану гідроенергокомплексу. 

Будівництво унікальної за своїм комплексним призначенням Дністровської ГЕС розпочалось в 1973 році. 29 липня 1977 р. русло річки Дністер поблизу селища Новодністровськ було змінено, а вся технологічна операція на той час зайняла 1 годину 10 хвилин й пройшла успішно. У 1981 р. було введено в експлуатацію два перших гідроагрегати ГЕС встановленою потужністю по 117 МВт кожний, а в 1983 р. гідростанція досягла своєї повної встановленої потужності - 702 МВт. Зараз середнє річне виробництво електроенергії складає 865 млн кВт-год. 

Споруди Дністровської ГЕС розташовані на відстані 678 км від гирла Дністра. Гребля ГЕС створила водосховище довжиною 194 км з площею дзеркала 142 квадратних км та об'ємом 3,0 млрд кубометрів води (корисне — 2,0 млрд кубометрів). 

Максимальна глибина водосховища - 54 м, а це в свою чергу дозволяє здійснювати сезонне регулювання стоку Дністра з переходом на багатолітнє, а також забезпечує зрошення 500 тисяч гектарів орних земель. Крім того, вже понад 25 років населені пункти Молдови та України, які розташовані на берегах Дністра від ГЕС до Чорного моря, не страждають від руйнівних дій паводків і весняних льодових заторів. 

Тоді ж, у 80-х роках минулого століття, розпочалось і будівництво першої черги ГАЕС, яке затягнулось на довгі роки через відсутність коштів… Відновили реалізацію проекту у 2001 році.

Синхронний пуск першого та другого гідроагрегату ГАЕС відбувся 24 жовтня 2014 року, запускав їх президент України Петро Порошенко.

Запуск третього гідроагрегату відбувся 10 червня 2016 року. Тоді уперше за історію роботи ГАЕС було здійснено автоматичний послідовний пуск з головного щита управління трьох гідроагрегатів з набором навантаження 972 МВт в генераторному режимі та 1248 МВт в насосному режимі. Кошторисна вартість будівництва першої черги в складі трьох гідроагрегатів становила понад 8,457 млрд грн. 

Як і за радянських часів, так і зараз генеральним проектувальником Дністровського гідровузла був і залишається проектно-дослідний інститут «Укргідропроект». 

 

Амбітні плани… стислі терміни...

13 липня 2016 р. уряд України ухвалив «Програму розвитку гідроенергетики до 2026 року» (далі - «Програма»). В цьому документі йдеться про будівництво шести нових ГЕС на річці Дністер, саме затвердження «Програми» стало стартом до початку будівництва другої черги Дністровської ГАЕС у складі четвертого гідроагрегату. 

Крім того, документ передбачає збільшення частки гідроенергетики в енергетичному балансі країни - до 15,5% (майже в два рази), та збільшення виробничих потужностей на 3500 МВт (зараз гідроелектростанції генерують близько 5000 МВт). Також у рамках стратегії розвитку гідроенергетики запланована реалізація шести великих проектів: будівництво Канівської ГАЕС (із залученням до фінансування Світового банку, ЄБРР, ЄІБ); добудова другої черги ГАЕС на Дністрі; спорудження Каховської ГЕС-2; каскаду ГЕС у верхній частині Дністра. 

16 березня 2017 р. проект будівництва четвертого гідроагрегату Дністровської ГАЕС затвердив Кабмін. Гідроагрегат матиме потужність у насосному режимі – 421 МВт та 324 МВт у генеруючому, це дозволить здійснювати додаткове добове регулювання енергосистеми України й забезпечувати аварійні резерви.

 

А вже 26 травня 2017 р. у місті Новодністровськ (Чернівецька обл.) залили перший кубометр бетону та заклали символічну капсулу початку будівництва четвертого гідроагрегату.

Будуватимуть за кошти ПрАТ «Укргідроенерго», загальний обсяг інвестицій складає понад 4,5 млрд гривень (понад 1,5 млрд грн коштує високотехнологічне обладнання українського виробництва). Будівництво шахти для четвертого гідроагрегату у розпалі - масштаби вражають, глибина шахти 83 метри, йде підготовка труб для водоводу… Ніхто з робітників не сидить без діла – робота кипить немов у мурашнику.

Щоб на власні очі подивитись як монтуються в підземних штольнях водоводи – довелося їхати на машинах…

Темпи будівництва майже олімпійські, особливо якщо пригадати, що перший гідроагрегат будували 28 років, другий – три роки, третій – за два роки та шість місяців… закінчити будівництво четвертого - планують у 2019 році. 

Тепер добудова Дністровської ГАЕС має всі шанси стати найамбітнішим проектом в історії сучасної України. Тим паче, що його реалізація є пріоритетною та невід’ємною складовою «Енергетичної стратегії України до 2035 року». 

Згідно з початковим проектом, Дністровська ГАЕС має складатися із семи гідроагрегатів загальною потужністю 2268 МВт в генераторному режимі та 2947 у насосному, що ставить її на шосте місце у світі за встановленою потужністю. 

Сьогодні на станції працює два гідроагрегати - кожен потужністю по 324 МВт у турбінному та 421 МВт у насосних режимах. Унікальність станції полягає ще й в тому, що вона працює в режимі «насос – турбіна» - це дозволяє використовувати акумульовану в нічний час енергію для виробництва електроенергії під час пікових навантажень на мережу. 

Добудова першої черги ГАЕС у складі 3 гідроагрегатів вже дала економічний ефект для держави. За даними Міністерства економічного розвитку та торгівлі України щорічна економія складає 125 млн кубометрів газу ($48,128 млн), а також 1,1 млн тонн вугілля ($99,3 млн). 

 

Крім того на користь реалізації проекту говорить й той факт, що більшість обладнання, значна частина якого є унікальним і не має світових аналогів, виготовлено вітчизняними машинобудівниками: генератори-двигуни поставляє завод «Електроважмаш» (Харків), насос-турбіни - ПАТ «Турбоатом». 

Цікаво, що турбіни на Дністровській ГАЕС за давньою традицією заведено називати жіночими іменами. Зараз три гідроагрегати мають імена - «Слава», «Вікторія» та «Надія». 

Гідроагрегат «Слава» має потужність: в насосному режимі - 416 МВт, в генераторному режимі - 324 МВт та важить - 1 740 тонн. Запуск гідроагрегату на повну потужність відбувся 10 січня 2009 р. Це найпотужніший оборотний гідроагрегат Європи, спроектований, виготовлений, змонтований і запущений українськими виробниками. Введення в дію «Слави» забезпечило річний прибуток державі на рівні понад 90 млн грн, при цьому гідроагрегат забезпечує економію 69 млн кубометрів газу ($26 млн) та 368 тонн вугілля ($33 млн). Данні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Минулого року на станції вирішили випробувати супутній вид діяльності – у верхній водоймі, в окремих загороджених садках, вирощували форель. Навесні у водойму запустили 300 кг сріблястої форелі, а вже під час контрольної перевірки 5 листопада з’ясувалось, що маса риби за цей час досягла 3 тонн. Місцеві жителі з навколишніх сіл дуже розраховують на продовження цього проекту.

 

Генеральний директор ПрАТ «Укргідроенерго» Ігор Сирота: 

«Після того, як будуть реалізовані всі проекти, передбачені «Програмою розвитку гідроенергетики до 2026 року», ми перестанемо в такій мірі залежати від газу та вугілля, оскільки економія цих видів палива збільшуватиметься пропорційно зростанню обсягів вироблюваної електроенергії. Зараз виробництво електроенергії з води найдешевше і найстабільніше - ми не залежимо від імпорту, тим паче від РФ. Крім того, робота гідроенергетики дозволяє оперативно маневрувати потужностями енергогенерації. 

Сьогодні гідроенергетика виробляє 10,5 млрд кВт-год, що дає економії для вугілля приблизно 5,5 млн тонн. Якщо ми збільшимо показник гідроенергетики в загальному балансі, особливо ГАЕС, то ми зможемо ще до 15%, як мінімум, зменшити споживання вугілля. Це й називається диверсифікація. Наша країна має потенціал розвитку річок, і цей потенціал повинен розвиватись. Зараз наші річки працюють на рівні 58%, а в Європі на 98% своєї потужності. 

П’ятий, шостий і сьомий гідроагрегати будуть нового типу і значно відрізнятимуться від перших чотирьох. Їх потужність сягатиме 250 МВт у генераторному та 260 у насосному режимі. Після введення в експлуатацію усіх 7 гідроагрегатів Дністровська ГАЕС буде найбільшою у Європі. Її потужність становитиме близько 2100 МВт. Крім того, ми не виключаємо можливості додаткового розміщення об’єктів сонячної генерації на території Дністровської ГАЕС, й вже розробляємо техніко-економічне обґрунтування проекту по встановленню сонячних панелей на 60-80 МВт. 

Крім того, ще раз хочу наголосити, що питання збереження екосистеми є першочерговим при будівництві. Запевняю, що вся необхідна оцінка буде проведена й екології приділять першочергову увагу». 

Отже, якщо усі амбітні плани щодо будівництва, не зважаючи на категоричну незгоду з боку природозахисників, реалізуються в заплановані 6 років, то Дністровська ГАЕС дійсно має всі шанси стати найпотужнішою в Європі та шостою за масштабами будівництва у світі. А найголовніше - дозволить зміцнити енергетичну конкурентоспроможність України, врегульовувати графік навантажень в енергосистемі відповідно до світових стандартів, а також стати своєрідним аварійним резервом електроенергії. 

Про те Хто? та Чому? стоїть на заваді реалізації гідроенергетичних проектів поговоримо в наступній публікації… 

Нагадаємо, ПрАТ «Укргідроенерго» є 100% державною компанією, яка експлуатує 103 гідроагрегати на 10 гідроелектростанціях на річках Дніпро та Дністер: Київській, Канівській, Кременчуцькій, Середньодніпровській, Дніпровській ГЕС-1 і ГЕС-2, Каховську ГЕС, Київську гідроакумулювальну електростанцію (ГАЕС), Дністровську ГЕС і Дністровську ГАЕС. Загальна встановлена потужність яких становить 5744 МВт. Робота ГЕС і ГАЕС забезпечує покриття пікових навантажень, регулювання частоти та потужності в енергосистемі України.

Ключові слова:

Матеріали за темою:

Останні новини

20 Квітня

Комментарі (0)



Будь ласка, авторизуйтесь чи зареєструйтесь для коментування