НОВИНИ
ОПЕРАТИВНА СТАТИСТИКА
Аналітика

Рецидиви монополії

09 Листопада 2016 23:00

У березні 2016 р. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП, Регулятор), презентувала нову методику визначення оптової ринкової ціни на електроенергію. Тепер у вартість електроенергії закладено ціну вугілля за формулою «Роттердам +» (вартість вугілля у порту Роттердам + вартість його доставки в Україну). Наприкінці квітня НКРЕКП ухвалила постанову №721 «Про поетапне зростання оптової ціни на електроенергію», а вже з 1 травня тарифи для промисловості зросли.

Звісно ж, прив'язка до певної реальної вартості - це безперечно краще, ніж коли вартість встановлюється «в ручному режимі» невідомо ким і невідомо за якими показниками та обґрунтуваннями. Однак, в нашому випадку, в будь-якому секторі виробництва існує т.з. «поправка на національні особливості»… 

Національні особливості формування тарифів 


Всі ми пам’ятаємо, які запеклі баталії відбувались в енергетичному середовищі щодо встановлення справедливої вартості вугілля весною 2015 року. Компанія ДТЕК наголошувала, що вугілля з вітчизняних шахт має коштувати, щонайменше 1500 грн за тонну, а тодішній очільник Міненерго Володимир Демчишин категорично з цим не погоджувався та наполягав на ціні 1100 гривень. Восени протистояння бізнес-інтересів та держави вилилось в шахтарські протести, однак НКРЕКП та Міненерго були непохитними…

Так що ж мало змінитись в позиції Регулятора, який у 2015 р. категорично наполягав на неадекватно-високій вартості вугілля, щоб вже навесні 2016 р. кардинально змінити свою думку? Тим паче, що Антимонопольний комітет України у тому ж році виявив структурні ознаки колективної монополії у складі трьох суб’єктів: НАЕК «Енергоатом», групи компаній ДТЕК та ПАТ «Укргідроенерго» на ринку електроенергетики.

Нова «європейська методика» формування ціни на українське вугілля від Нацкомісії полягає в тому, що за основу береться зведений індекс цін на вугілля в регіоні АРА – Амстердам-Роттердам-Антверпен (основні перевальні порти продажу вугілля на європейський ринок). І все б нічого, але НКРЕКП вирішила, що ціна в 40-42$ за тону замала, тому Регулятор додав ще й вартість логістики…

Але-Ап!

Станом на 1 квітня Україна, за даними державного підприємства «Вугілля України», стала країною з найвищою ціною вугілля у тарифі електроенергії – 63$ за тонну, в той час, як вартість без «Роттердам +» складає - 44,2$.

Країни-експортери вугілля (видобуток вугілля) позначені голубим. Країни-імпортери вугілля позначені червоним. 

Але ж наше вугілля не продається на експорт, тому що воно, в першу чергу, необхідне в Україні. По-друге, якість українського вугілля гірша - воно має завищені показники по вмісту сірки. Крім того, в Україні є власний видобуток, тому й не зовсім зрозуміло, чому за вітчизняне вугілля споживачі мають сплачувати за формулою «Роттердам + доставка», ніби це вугілля спочатку завезене, а потім вивезене із Західної Європи?! 

З початком війни на сході, вітчизняна енергетика, як той канатоходець, вже котрий рік балансує на краю прірви. Головний чинник цієї кризи, окрім «газової війни», має цілком «вугільне» походження, бо половина українських ТЕС використовує вугілля, яке видобувається на тимчасово окупованій території – антрацитове. Тема браку вугілля саме «антрацитової групи» набула розголосу ще влітку 2014 року, бо вже тоді стало зрозуміло, що прогнозованого постачання з зони АТО не буде. Обґрунтування від Міненерго та НКРЕКП щодо впровадження нової методики, насправді, цілком слушні та правильні, особливо у вирішенні проблем з диверсифікацією постачання палива. Й ця методика дійсно мала би до початку опалювального сезону знищити корупцію у вугільній галузі, запровадити інвестування у власний видобуток та гарантувати постачання необхідних об’ємів вугілля для власних потреб України, зокрема, й шляхом диверсифікації постачань, докорінно змінити ситуацію з перехресним субсидіюванням та вплинути на розвиток галузі в цілому… 

Проте не так сталося, як гадалося, а «національні особливості» та бізнес-інтереси окремих осіб взяли гору над здоровим глуздом.

 …або, як легалізувати 24 млрд грн доходу


Однак, наприкінці серпня запаси вугілля на складах ТЕС були на 40 - 45% нижчі, аніж у серпні 2015 р., коли за «Роттердам +» ніхто й гадки не мав. Станом на кінець жовтня на складах знаходилось близько 1,6 млн тонн вугілля (хоча в жовтні 2015 р. було близько 2,8 млн тонн). Й це попри те, що до 1 листопада, відповідно до затвердженого урядом плану накопичення вугілля, необхідно було завезти на склади щонайменше 2,2 млн тонн вугілля.

Тариф же для теплової генерації за формулою «Роттердам +» вже в жовтні зріс більш ніж на 100%, у порівнянні з весною 2015 року - з 80 копійок до 1,66 грн. Так само зріс й виторг ТЕС на 20%, у порівнянні з червнем, та на 36% у порівнянні з травнем через збільшення виробітку товарної продукції, а ДТЕК та ДП «Центренерго» почали продавати електроенергію на 20 - 27% дорожче.

Й знову Але-Ап!

Українська електроенергія для промисловості дорожче на 30 - 40%, ніж у сусідніх країнах ЄС, Канаді та США. Але як так сталося?

За твердженнями екс-члена НКРЕКП Андрія Геруса, розрахунок доволі простий: «Якщо тариф для ТЕС складає 0,95 грн за кВт-год, то покривається ціна вугілля 1100 грн; тариф 1,2 грн - вугілля 1500 грн; тариф в 1,6 - покриває ціну вугілля в 2200 грн (1,66 грн – 2300)».

Та хіба українські ТЕС купують вугілля по 2200 - 2300 грн?

Адже в жовтні міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик чітко заявив, що формула «Роттердам +» не працює в Україні: «Якби ця формула працювала, то наша ціна на вугілля була б мінімум 2,3 тисячі гривень за тонну. Фактично ж у нас враховано в тарифі ТЕС - 1,39 тисячі гривень за тонну. Тому, до речі, до нас і не йдуть один за одним кораблі з вугіллям. Міністерство більш схильне підтримати котирування польської вугільної біржі саме через те, що вона нам ближче, і в ній не закладені подвійні витрати на логістику».

Проте НКРЕКП використовуючи «нову європейську методику» продовжує динамічно підвищувати тариф для теплової генерації. Річний обсяг виробництва електроенергії українськими ТЕС становить приблизно 40 млрд кВт-год, а різниця між українською та європейською ціною складає близько 60 копійок. Отже, теплова генерація тільки в 2016 році завдяки новим тарифам заробить понад 24 млрд гривень. Та Регулятор попри всі заклики енергетичних експертів й досі не спромігся дати відповідь, яким чином буде формуватися ціна на вугілля із зони АТО.

Українське вугілля, як коштувало 1330 грн так і коштує. До 2016 року існувала єдина ціна на продаж вугілля, що покривалась тарифом теплової генерації. Тепер існує розрив: Нацкомісія веде розрахунок за формулою «Роттердам +», а новий очільник Міненерго чомусь категорично наслідує стратегію попередника та продовжує «в ручному режимі» встановлювати фіксовану ціну на вугілля. Як наслідок, державні шахти недоотримують 250 – 300 млн гривень щомісяця, а цього б вистачило і розрахуватись з боргами, і на підвищення заробітної платні, і на модернізацію та реконструкцію, і на розвиток вугільної промисловості…

В той час, коли теплова генерація отримує надприбутки, заборгованість по заробітній платі перед державними шахтами станом на 28.10.2016 р. вже сягнула 86 467,8 тис. грн (підприємства, що розташовані на території, яка контролюється українською владою) та 661 139,8 тис. грн (підприємства, які розташовані на території, що не контролюється українською владою). А в державному бюджеті на 2017 рік ЗНОВУ передбачено 1,8 мільярда гривень дотацій у вугільну галузь (1 млрд – на підтримку шахт, 800 млн – на їх реструктуризацію). 

Куди ж ідуть отримані надприбутки теплової генерації? На думку члена правління проекту CASE Україна «Ціна держави», екс-члена Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Андрія Геруса, найкращим та об’єктивним показником економічних процесів є ринок. В даному випадку – це ліквідний ринок єврооблігацій (боргів) ДТЕК. За його даними, за останні 6 місяців єврооблігації ДТЕК виросли вже на понад 105% (у валюті) - з 38% від номіналу у березні, до 78% у жовтні. Й це, на думку експерта, абсолютно логічна реакція інвесторів на запровадження формули «Роттердам +», і відповідно на стрімке зростання тарифу для ТЕС: «Це ніщо інше, як легалізація доходів. Днями компанія ДТЕК оголосила умови реструктуризації боргу: погашення у 2023-2024 рр. Так от у випадку ДТЕК ніякого списання боргу не існує, просто всі платники за тарифом «скинулись додатково» по 70 млрд грн на погашення цього боргу, та стали кредиторами. І вони чудово розуміли та розуміють всі ризики та наслідки кредитування валютою компанії, яка має гривневий бізнес. Адже ніхто не обіцяв, що тарифи компанії будуть стрімко рости разом із девальвацією гривні (ці кредити з Регулятором не погоджувались). Дивно, однак Нацкомісія чомусь вирішила, що всі помилки ДТЕК та їх кредиторів мають покриватись з кишені споживачів – тобто, якщо хтось накупив євробондів на $300 млн, то він ще 300 зможе отримати легально. А для оновлення та модернізації енергетики потрібно буде знову піднімати тарифи».

 «Шкурний інтерес» для населення 

Пересічні громадяни помилково вважають, що запровадження формули «Роттердам +» пов’язане зі зростанням тарифів на електроенергію для населення, й це нібито вимога МВФ - це не так. Нова методика стосується виключно вартості електроенергії для непобутових споживачів (промисловість, бізнес), але вона напряму пов’язана з витратами простих українців, оскільки створює дисбаланс між ціною для населення та не побутових споживачів – т. з. «перехресне субсидіювання».

Зникнення кроссубсидіювання було заявлене урядом, як одна з цілей реформування ринку електроенергетики, механізмом стало підвищення тарифів до рівня економічно обґрунтованих - зрівняти тарифи на електроенергію для населення та промислових споживачів (різниця в тарифах завжди покривалась коштом промисловості, а відшкодування для промисловості надходило з державного бюджету). Тариф має враховувати витрати на виробництво електроенергії та інвестиційні витрати на розвиток енергосистеми. Однак для розрахунку реальної собівартості електроенергії, необхідно позбутись кроссубсидіювання.

Заявлена реформа не відбулась - перехресне субсидіювання аж ніяк не зникло. Навпаки, у 2013 році воно становило 35 млрд грн, а вже у 2016 р. зросло до 54 млрд грн (середній тариф для населення при споживанні від 100 - до 600 кВт-год становить 1,29 грн за кВт-год, підприємства платять близько 2 грн кВт-год). А це робочі місця, зарплати, інвестиції, конкурентоспроможність на експортних ринках. Та зрештою, це саме ті додаткові 1200 грн, які простий українець буде доплачувати з власної кишені внаслідок зростання цін на різні споживчі товари…

Навіщо ж така реформа?

Нова методика «Роттердам +» і підвищення ціни на електроенергію ніяк не впливає на стратегію розвитку вугільної галузі, однак на думку спадає, що вона була розроблена виключно для збагачення таких компаній, як державна енергогенеруюча компанія «Центренерго» та компанії ДТЕК. А тим часом фактичний тариф ТЕС постійно зростає. За даними ДП «Енергоринок», за останню декаду жовтня тариф теплової генерації знову виріс та складає вже 1,75 грн за кВт-год; з 11 по 20 жовтня 2016 р. він становив 1,68 грн кВт-год; за аналогічний період вересня - 1,2 грн кВт-год; липня - 1,09 грн кВт-год; червня – 0,9 грн кВт-год…

Очевидно одне - «Роттердам +» не допоможе створити прозорий європейський ринок, про який не перестають торочити в НКРЕКП. Зате допоможе декому непогано заробити…

А от чи зменшаться тарифи на електроенергію для промисловості, певною мірою залежить від Окружного адміністративного суду м. Києва, оскільки Андрій Герус вже подав два позови до суду: «Про визнання незаконною та скасування постанови НКРЕКП №721, від 03.03.2016 р., якою було впроваджено формулу ціноутворення на вугілля для потреб енергетики, відому як «Роттердам + доставка»; скасування 5%-го підняття тарифів для непобутових споживачів (бізнес, бюджет), що відбулося з 01 травня (постанова НКРЕКП №755).

Позови до суду 

Крім того, народний депутат, голова підкомітету з питань електроенергетики та транспортування енергії Комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Лев Підлісецький та народний депутат, член Комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин Олексій Мушак заявили, що вимагатимуть створення у Верховній Раді Тимчасової слідчої комісії щодо скандальної формули «Роттердам +» з метою скасування підвищення тарифів та переплат тепловій генерації, а також для встановлення економічно-ефективної формули для марок вугілля «Г» та «А», оскільки вони не є взаємозамінними. 

Довідка: Холдинг ДТЕК фактично є монополістом на енергетичному ринку теплової генерації - компанія контролює 76% ринку теплової генерації та 27% загальної, а в 2014 р. частка ДТЕК в експорті вітчизняної електроенергії склала 99%. На І півріччя 2016 р. - 88% видобутку вугілля в Україні здійснюється на підприємствах ДТЕК.


Наталія Дегтяренко

ОПЕРАТИВНА СТАТИСТИКА