НОВИНИ
ОПЕРАТИВНА СТАТИСТИКА
Інтерв’ю

Національна специфіка концесії: у що це «виллється»? Частина 2

26 Вересня 2016 23:00

В продовження розмови про «національні» особливості запровадження концесії в Україні як одного з видів державно-приватного партнерства в розмові з директором підприємства ТОВ «Білоцерківвода» Ольгою Бабій звісно ж виникли й гострі питання, що тісно пов’язані між собою.

Це й питання кризи в енергетиці, й тарифного популізму, монетизації субсидій, преференцій НАК «Нафтогазу», децентралізації та й взагалі перспективи розвитку країни… Тим паче, що Ольга Андріївна є депутатом Київської облради та головою постійної комісії з питань бюджету та фінансів.

 

Про гроші, принципи, перспективи та політику

 

- Щодо «місцевого тарифного популізму», економічно обґрунтованих тарифів та їх відповідності реаліям. Яким мають бути тарифи, щоб підприємства стабільно працювали? Особливо з огляду на те, що на 1.01.2016 р. борг держбюджету перед підприємствами водопостачання по компенсації різниці в тарифах становив 3,446 млрд грн, й ця цифра була підтверджена Рахунковою палатою України.

 - Маю говорити те що є… Тарифні мораторії - це безрезультатний популізм. Існують базові основи економіки підприємства: коли певний орган виконавчої влади, відповідно до чинного законодавства, накладає мораторій на ті чи інші тарифи, він одночасно в місцевому бюджеті має передбачити відшкодування витрат на виконання цих послуг. Коли я чую, що мери міст накладають мораторії на тарифи, у мене завжди виникає питання, а яким чином міський бюджет ці збитки будете покривати? Це ж комунальні підприємства міста.

При невідповідності тарифу в кінці року підприємство отримає збитки, які треба буде перекривати коштами з місцевого бюджету. Громада має пам’ятати, що в бюджеті немає чужих грошей. Кошти, які підуть на відшкодування збитків для підприємств, могли б піти на соціальні та інфраструктурні потреби – на лікарні, на вікна в садочках, на підручники в школі, на вуличне освітлення, на громадський транспорт…

Такі популісти звикли, що «дядько в Києві» (держава) 100%-во відшкодує різницю. Вони не розуміють, що децентралізація – відбулась, а вони й досі не виробили державницького господарського підходу в управлінні комунальними підприємствами.

 

Тарифи зменшують не популістські заяви – тарифи знижують інвестиції в комунальні підприємства

 

Оптимізація витрат на електроенергію, оптимізація процесів та процедур – саме це знижує тарифи. Мені інколи здається, що навчаючись у ВУЗі, ці «горе-реформатори» просто не були на лекціях з економіки та не розуміють, з чого складається структура тарифу держаного підприємства, і що впливає на тариф.

Для отримання оптимального тарифу, необхідно максимально зменшити вплив складових, що стрімко зростають в ціні. Якщо ми витрачаємо багато реагентів, і вони дорого коштують, то треба їх економити, якщо багато електрики, вона стрімко дорожчає – треба економити, якщо багато опалюємо - треба шукати альтернативу, маємо великій штат співробітників - треба його оптимізувати… А не виходити з популістськими заявами про встановлення мораторію.

- На Вашій сторінці в ФБ й досі триває жваве та емоційне обговорення нового порядку, затвердженого Кабміном щодо повернення до держбюджету невикористаних залишків коштів по субсидіях на опалення… Наскільки я зрозуміла з дискусії, ціна питання за попередніми розрахунками – понад 11 млрд грн?

 - Фактичні цифри доводять, що переплата існує. За даними Мінсоцполітики, з січня по березень 2016 року (опалювальний період) за соціальними нормами було нараховані субсидій на - 27,9 млрд грн, а населення реально спожило енергоресурсів на - 16,7 млрд грн. За попередніми розрахунками, в державний бюджет необхідно повернути понад 11,2 млрд грн.

Відшкодування субсидій - це гроші перераховані з державного бюджету людям, які не можуть самостійно в повному об’ємі сплатити за комунальні послуги. Але це не «живі гроші» - коли нарахування відбуваються за фактичним споживанням на кінець місяця. Ситуація зовсім інша: управління соціального захисту, відповідно до соціальних нормативів, нараховує вартість відшкодованих субсидій та перераховує їх постачальним організаціям. Тим самим нарахування відбуваються не за фактом споживання, а за нормативом, і це різні цифри.

Механізм цих нарахувань такий: з держбюджету через казначейські рахунки надходять кошти на спецрахунки надавача послуг, й автоматично (у відповідності до законодавства) переводяться на рахунки вказаних державою підприємств. У випадку з теплокомуненерго гроші перераховуються або НАК «Нафтогазу», або «Укргазвидобуванню». Водоканали розраховуються за енергопостачання з обленерго. Це фактично платіжна операція «кругообіг грошей в природі» або бартерні розрахунки.

Відповідно до статистичної довідки, наданої Департаментом житлово-комунального господарства Київської області, на 01.01.2016 р. переплата по субсидіях в Київській обл. у водопостачанні становила - 10 млн грн, по централізованому опаленню - 10 млн грн, переплата по газу становила близько - 378 млн грн (державний бюджет - облікові рахунки споживачів - розподільчі рахунки підприємства - «Нафтогаз» - Ред.). Фактично через нормативні нарахування держава платить постачальникам газу більше, ніж споживає населення. І я не розумію, чому так відбувається, оскільки підприємства купують газ за обліковими засобами та й населення майже на 100% з лічильниками…

Зараз підприємствам теплопостачання необхідно порахувати, скільки субсидій треба повернути до держбюджету для того, щоб держава не переплачувала за фактично не спожите, але теплоенерго нічого повернути не зможуть – у них немає грошей на рахунках, а у 104 компаній теплокомуненерго рахунки вже більш ніж півроку заблоковані через борги перед «Нафтогазом».

Наша профільна асоціація неодноразово пропонувала повернутись до механізму розрахунків 2014 року, коли існував перерахунок відповідно до фактичного споживання: субсидія нараховувалась по загальному нормативу, а потім перераховувалась до фактичного споживання у відповідності до показань лічильника.

 - А як Ви ставитесь до проекту монетизації субсидії?

 - Двома руками за. Однак я негативно ставлюсь до самого поняття «субсидія». Зараз держава надає субсидії тим категоріям населення, яким вона могла б підняти рівень доходу – це пенсіонери та бюджетні працівники. Якщо б людям підняли зарплати та пенсії, вони б самі сплачували свої комунальні рахунки, а не чекали на субсидію. Це був би реальний перезапуск економіки.

Українці переважно справно платять по рахунках за житлово-комунальні послуги. Але якщо держава не в змозі підняти рівень доходу громадян, вона має монетизувати пільги та запровадити прозорі схеми оплати. Якби уряд прийняв рішення про монетизацію залишків невикористаної субсидії, ця сума могла б піти на енергоефективність.

Необхідно прибрати незрозумілі трансферти грошових потоків. Наприклад, субсидію можна щомісячно перераховувати «живими грошима»на соціальну картку з можливістю витрат тільки для оплати комунальних послуг та на енергоефективність. В цьому випадку гроші підуть безпосередньо до людей, а постачальники будуть зацікавлені працювати з боржниками. Це й буде реальна економіка.

Зараз надавачі послуг нівелюють роботу абонентських відділів (майже не працюють з боржниками). Навіщо контролювати споживача, якщо держава все одно перерахує гроші по субсидіях…

- У квітні цього року, Ви як голова бюджетної комісії Київської облради - головний фінансист колегіального органу - розкритикували роботу департаменту фінансів Київоблдержадміністрації, наголосивши, що КОДА як розподільник регіонального бюджету саботує свої обов’язки, а вільні кошти не використовуються, «зависнувши» на рахунках. Ваші різкі висловлювання викликали негайну реакцію в облдержадміністрації, й саме Вас звинуватили в блокуванні бюджетних процесів. Що це за історія?

- Мене дуже тішить той факт, що я як голова бюджетної комісії не можу заблокувати кошти. Я можу тільки проконтролювати їх використання. Відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу, всі проекти рішень щодо розподілу бюджетних коштів - це відповідальність адміністрації. Вони готують проекти рішень, зміни до бюджету й ін., а вже бюджетна комісія перевіряє та приймає рішення. Питання своєчасності та ефективності - це зона відповідальності адміністрації – наскільки швидко кошти надходять та наскільки ефективно вони витрачаються.

Повторюсь, бюджетна децентралізація відбулась – показники перевиконання місцевих бюджетів зараз нарівні 50% (Київська обл.). Й з квітня вона не змінилась: перевиконання бюджету є, а гроші й досі належним чином не розподілені та не спрямовані на програми, які би вже мали ефективно працювати. Треба усвідомлювати, що коли ми спрямовуємо кошти на ту чи іншу програму – це розтягнуто в часі (питання підготовки технічної документації, тендерів, укладання договорів, будівництво й введення об’єктів в експлуатацію).

Для того щоб ефективно витрачати кошти в наступному фінансовому році, глобальний план їх використання має прийматися в грудні поточного року. В січні бюджет вже має бути розподілений та переданий виконавцям на фінансування. Бюджетні програми мають прийматися з перспективою, з огляду на те, що ми будемо робити та на які програми маємо отримати кошти.

Зараз півмільярда вільних коштів просто «висить» на рахунках КОДА, а на вересень не затверджено жодної програми з їх використання. Ось це є доказом моєї правоти! Цифри обдурити неможна – це показник. Ми могли б мати з цих грошей результат, натомість вони мертвим вантажем лежать на рахунках.

 

Коли наші чиновники починають говорити, що їм не вистачає коштів на ті чи інші проекти, вони мають обґрунтовано «розкласти по полицях», чому не вистачає, та звідки ці кошти необхідно залучити. А у нас як у мультфільмі «Зима в Простоквашино»: «Гроші у нас є. У нас розуму не вистачає».

 

Я ніколи не зраджую своїм принципам. Рішення ради мають приймати відповідно до чинного законодавства, програми мають бути логічні й правильні, кошти мають витрачатись ефективно та своєчасно – це мій принцип. Мене мало цікавить, що про мене говорять мої недоброзичливці, важливо те, що думають про мене люди, які здатні належним чином оцінити мої зусилля та роботу. Й це визнання більш важливе, оскільки я люблю свою роботу.

Мені дуже приємно, що за нашої ініціативи в цьому році нарешті була прийнята програма екстреної медичної допомоги на 2016 - 2018 рр. в Київській області. Відтепер додаткове фінансування виділено для закупівлі нового медичного оснащення бригад екстреної допомоги; поновлення автомобілів екстреної служби; облаштування сучасної диспетчерської, опорних пунктів ЕМП. Довгий час екстрена медична допомога практично не реформувалась. При цьому рахунок тут йде не на час, а на життя людей. Це одна з найкращих програм, і вона буде працювати. Коли людина робить правильні речі її ніхто не зможе зневажати та звинуватити.

- Традиційне питання: які перспективи розвитку Київської області та України, принаймні на наступні п’ять років?

 - Вибачайте за скепсис, але нічого гарного нас не чекає… У нас не буде розвитку найближчі п’ять років, якщо протягом наступних двох років ми не сформуємо стратегії розвитку. Це й далі буде хаос. Я навіть не бачу тих політиків, які готові взяти на себе таку відповідальність окрім двох чи трьох політичних сил…

- Наприклад?

 - Можливо «Самопоміч» та «Батьківщина» могли би взяти на себе таку відповідальність…

 - Ви належите до партії «Самопоміч», тому тут все зрозуміло, а чому «Батьківщина»? По суті, це партія однієї людини?

 - Вони декларують багато політично правильних речей, але як воно буде реалізовуватись… Щодо лідера, то людина - це одне, а професійна команда зовсім інше. Все залежить не від декларацій, а від реальної робити у Верховній Раді.

 

Криза в енергетиці - це відсутність ефективного законодавця, який буде швидко реагувати на проблеми.

 

Теперішній Кабінет міністрів теж заполітизований й досить часто ігнорує та замовчує проблеми, не врегульовуючи питання на своєму рівні. Це стосується і питань освіти, і медицини, і енергоефективності та багато ін. Неможна забувати, що у нас в країні війна. Покращення буде відбуватись тільки тоді, коли держава стане інвестиційно привабливою, коли в ній стрімко зросте ВВП, коли будемо мати гроші, - саме тоді ми будемо мати перспективу. Сьогодні немає ані впевненості в приході інвесторів, ані стратегії розвитку галузей економіки.

 - Не досить оптимістично виглядає. Але ж серед основних енергетичних законотворців у Комітеті ВР з ПЕК є Вікторія Войцицька, Альона Бабак, Лев Підлисецький, є також активний енергетичний експерт, екс-член НКРЕКП Андрій Герус…Всі вони належать до партії «Самопоміч». Можливо необхідно працювати більш ефективно? До речі, саме депутати від партії «Батьківщина» 14 липня зірвали голосування законопроекту №2966-д про НКРЕКП та неодноразово блокували трибуну під час прийняття важливих енергетичних законів…

 - Політика - це відверта маніпуляція. Коли політика домінує над здоровим глуздом, це неприпустимо. Як приклад - закон «Про житлово-комунальні послуги», який так і не був прийнятий. Ба більше, у нас немає житлового кодексу. Ми й досі живемо за житловим кодексом Радянського Союзу, прийнятим ще у 70-х роках - це теж проблема відсутності стратегії. Була б стратегія в ТКЕ до кінця року прийняти відповідні закони, то треба, не зважаючи на партійну приналежність, зібратися на своєму робочому місці - в залі ВР - та проголосувати.


НАЦІОНАЛЬНА СПЕЦИФІКА КОНЦЕСІЇ: У ЩО ЦЕ «ВИЛЛЄТЬСЯ»?


Бесіду вела Наталія Дегтяренко

ОПЕРАТИВНА СТАТИСТИКА