НОВИНИ
ОПЕРАТИВНА СТАТИСТИКА
Інтерв’ю

Національна специфіка концесії: у що це «виллється»?

19 Вересня 2016 23:00

Концесія, як один з видів державно-приватного партнерства, ефективно застосовується у міжнародній практиці більше сотні років, а концесійні договори укладаються в чотирьох десятках країн.

У нашій країні таке поняття як «концесія» сформувалось у 1999 році, коли був прийнятий закон «Про концесії», а вже у квітні 2011 р. Кабмін включив до списку концесійних об'єктів підприємства ЖКГ. Для об’єктів ЖКГ концесія особливо важлива, оскільки без бізнесових капіталовкладень держава навряд чи зможе самостійно впоратись з апокаліптичною ситуацією в цій сфері. При цьому держава повинна забезпечити баланс інтересів концесіонера і громадян та контроль за виконанням концесійної угоди.

Але в наших реаліях ефективність таких гарантій поки що перевіряється, зате держава демонструє свою необов'язковість відносно деяких вимог законодавства (несвоєчасне відшкодування тарифу).

У досягненні результату концесійних угод існує важлива умова – тривалість процесу, і як правило, на початковому етапі результати не дуже видно, а це загострює недовіру до концесіонера у суспільстві. Світовий досвід може скільки завгодно демонструвати ефективність концесії, особливо в сфері ЖКГ, але «національна специфіка» може бути непередбачуваною.

Про позитиви концесії, тарифи та про професіоналізм фінансиста в сфері водопостачання говорили здиректором підприємства ТОВ «Білоцерківвода» Ольгою Бабій. 


 - Ви очолюєте підприємство «Білоцерківвода» з 2013 року (працює 630 людей), є членом ради асоціації водоканалів України «Укрводоканалекологія», депутатом Київської облради та головою постійної комісії з питань бюджету та фінансів, керівником групи експертів сфери ЖКГ проекту «Київ Смарт Сіті»… Коли Ви все встигаєте, чи ваші близькі та родина на Вас не ображаються?

 - За будь-якою сильною та успішною жінкою завжди стоїть чоловік, який їй допомагає. Мій чоловік допомагає мені у всьому, в тому числі, займається з дітьми. Можливо, він не завжди мене підтримує, але допомагає завжди! Коли від роботи «починає їхати дах», треба знаходити розрядку в простих речах – зайнятись чимось іншим. Цього літа я відновила всі бабусині рецепти варення - 12 видів. Для неї останнім акордом літа було варення з райських яблук та яблучне повидло. Так от, моє варення з райських яблук вдалося на славу.

Я активна людина і в моєму житті часу вистачає на все. А в професійних питаннях треба вчитись делегувати повноваження, це дуже допомагає в роботі. Раніше я, як і більшість з нас, вважала, що можу й маю все робити сама. Це неправильно. Тепер у мне є помічники за відповідними напрямами роботи: фінансами, правом, підготовкою документів... 

Моя опора і надія - моя родина 

Щодо проекту «Київ Смарт Сіті», то це був дійсно цікавий досвід - я живу в Києві, й мені цікаво, які публічні проекти будуть втілюватись в життя саме в сфері ЖКГ. Я брала участь у цьому проекті саме як спеціаліст - це був той єдиний випадок повноцінної самореалізації, коли мені дозволили розповісти про наше ЖКГ у майбутньому. 

 - До вас дослухались?

 - В багатьох речах так, але це поки що просто проекти. І в цьому, до речі, теж є політична воля. Що ж стосується членства в раді асоціацій водоканалів України, це теж питання делегування та самоорганізації – не можна втрачати кваліфікацію. Взагалі-то, я полюбляю реальні проекти, від яких отримую задоволення та бачу результат. 

 - Ольга Андріївна, ви ж розумієте, що багато людей дотримуються думки, що керівник підприємства має бути галузевим профі. Тобто, якщо ви керуєте водоканалом, то маєте бути інженером за професією, якій певний час працював за фахом, має досвід та знає всю «кухню».

 - Насправді, керівництво будь-яким підприємством - це питання топ-менеджменту. Якщо людина вміє управляти процесом і знає, що саме вона робить, то вона збирає навколо себе команду професіоналів та делегує їм функції й повноваження, організовує їх так, щоб все виконувалось вчасно та ефективно. Я - не одноосібний гравець. Без своєї команди «Білоцерківвода» я взагалі ніщо. В моїй команді працюють професіонали, які гарно виконують свою роботу – й ми бачимо результат.

  - У Вас досить різнопланова спеціалізація. Ви й бухгалтер-фінансист, й економіст, й аграрний менеджер та ще й правознавець – стільки всього. Це професійна необхідність чи бажання якомога довше залишатись в студентській атмосфері?

 - Я себе вважаю фінансистом – це моя базова освіта, я це люблю, мені подобаються цифри та точність. Відверто кажучи, спеціальність вибирала не я. Її обрала для мене мама, при тому, що моя мама не має відношення до фінансів – вона повар. Потім була Уманська аграрна академія зі спеціалізацію – економіка управління. Так, я вивчала багато аграрних предметів, але я не вважаю, що для мене це було зайве.

На моє переконання, людина повинна постійно вчитись. Жоден професіонал, навіть попри величезний досвід, повинен розвиватись та отримувати нові системні знання, інакше він втратить себе та зійде з дистанції. А оскільки питання фінансів тісно пов’язані з юридично-правовими, тому я вирішила отримати ще і юридичну освіту. Моя освіта дозволяє мені входити до тієї когорти топ-менеджменту, яка розуміє, як ефективно керувати підприємством.

Я й досі навчаюсь. Навчаюсь управляти підприємствами водопостачання. Мені це дуже подобається, я бачу, як це працює, знаю, як це має правильно працювати - це вже зрозуміли навіть мої опоненти. Підтвердженням тому є моє членство в асоціації водоканалів України. 

Розвивайтесь - це дратує інших! Вивчаємо польський досвід проведення реформ з децентралізації 

 - Існує двояке судження про доцільність запровадження концесії. Дехто вважає, що це допомагає реанімувати та перезапустити підприємство, дехто, що це, мовляв, прихована приватизація. Які зміни відбулись у «Білоцерківводі»? Концесія - це зло чи добро, згадуючи негативний приклад «Луганськводи»?

 - Коли вже говорити про приватизацію, оренду чи концесію, то необхідно розуміти логіку процесу. Концесія - це не приватизація, її перевагою для всіх власників майна є те, що майно при правильній передачі в концесію і при правильному контролі концесіонера завжди(!) залишається у комунальній власності. Це майно завжди можна повернути. Негативний досвід «Луганськводи» це довів - майно залишилось у комунальній власності. Якщо для когось це не приклад, тоді я навіть і не знаю, що казати… 

 - Але ж у випадку з «Луганськводою» концесіонер повернув підприємство та мережі у більш занедбаному стані, ніж воно було до того?

 - Це вже юридичні питання. Кожен концесійний договір, в тому числі й «Білоцерківводи», має передбачати вимоги до концесіонера: він має погоджувати з концесіядавцем (в певному порядку) роботи по поліпшенню (прописані у договорі); має звітувати, а власник (громада міста) має контролювати роботу концесіонера. Своєрідний баланс інтересів: концесіонер виконує, а власник перевіряє. У випадку «Білоцерківводи» жодних загроз для майна Білоцерківського водоканалу немає.

За три роки концесії тільки в частині виведення технічного стану ми зробили те, що не виконувалось 25 років. Відновили інформацію про мережі, розробили електронні карти мереж, повністю відремонтували та відновили запірну арматуру на мережах, відновили пожежні гідранти по всьому місту - це дійсно була «війна з МАФами». Багато змін відбулося і в технологічному процесі, відбулась оптимізація, свідченням якої є якісні показники КРІ*.

Ми, як концесіонери, шляхом капіталовкладень та оперативного управління вже на 15-20% зменшили споживання електроенергії, налагодили правильні взаємовідносини між споживачами в частині інформації, нарахування та отримання послуг, визначили пріоритети, розробляємо проекти по модернізації та реконструкції. Вже зараз відбувається масштабна реконструкція фільтрувальної станції (не виконувалась понад 20 років). За півтора року ми оновили всю технічну документацію по каналізаційно-очисних спорудах та почали проектування нових. Для мене показником виконання будь-якого договору є реальна робота та те, що люди отримують в результаті.

В нашій країні ще з часів Радянського Союзу сформувалась загальна тенденція, що ЖКГ - це погано, тому що наші люди й досі не знають, з чого складається тариф, та як він формується. Мало хто розуміє, що тариф - це заробітна плата (в нашому випадку понад 600 працівників), це 50% вартості електроенергії, за яку треба платити. 


Інформаційна політика, це одна зі складових відповідальності керівника та підприємства, яке надає комунальні послуги - це відповідальність перед споживачами. 


Без пафосу - я пишаюсь тим, що в Білій Церкві переважна більшість населення це вже розуміє. Коли у нас відбулось чергове підняття тарифу (НКРЕКП пакетом - 130 підприємствам підняла тарифи. – Ред.), люди нормально до цього поставились. 

Якість надання послуг споживачу, в тому числі й додаткових, це питання довіри до підприємства й до мене як до керівника підприємства. 

 - Цього року знову виникли труднощі з підготовкою до опалювального сезону, знову скликали «Антикризовий енергетичний штаб», досі не вирішені питання з боргами та арештами рахунків підприємств ТКЕ. Як проходить підготовка до зими у підприємств водопровідно-каналізаційного господарства?

 - Наше підприємство повністю готове до зими. Зробили ми це виключно за рахунок того, що всі роботи були заплановані заздалегідь (за рік до кризи). Підприємство виконало всі необхідні роботи, навіть попри непокриття тарифу. Про тепловиків взагалі боюсь говорити. Проблеми з розподільчими рахунками та з відшкодуванням по субсидіях й досі не вирішені. Нинішня ситуація - це результат невирішених питань. Відверто кажучи, мені страшно думати, яким буде опалювальний сезон…

Переважна кількість вітчизняних підприємств водопостачання працюють в умовах, коли НКРЕКП несвоєчасно встановлює тарифи, відповідно у підприємств з’являється різниця в тарифах та борги за електроенергію. Досить часто директори підприємств, приймаючи рішення, в пріоритет виносять підготовку до зими, а на оплату електрики просто не вистачає коштів (управлінці несуть відповідальність перед людьми за своєчасну виплату заробітної платні та за підготовку підприємства до зими). Й така ситуація не новина – це по суті пріоритетність розрахунків. 

 - В лютому Верховна Рада ратифікувала Фінансову угоду щодо «Програми розвитку муніципальної інфраструктури» між Україною та Європейським інвестиційним банком. Україні нададуть кредит в обсязі 400 млн євро для реалізації проектів у сферах: теплопостачання, водопостачання та водовідведення, енергоефективності та ін. Кошти мали би піти на фінансування державних інфраструктурних проектів у середніх та великих містах України. Основна мета - захист, відновлення, запобігання погіршенню стану об’єктів комунального господарства з поліпшенням їх енергоефективності. Чи потрапила Біла Церква до переліку цих міст та на який обсяг коштів може розраховувати?

 - Так, Біла Церква потрапила до цього проекту. Наше підприємство подало заявку на участь у проекті ЄІБ і підготувало технічну та банківську документацію. У червні ми презентували проект «Комплексної модернізації систем водопостачання та водовідведення в м. Біла Церква». Ми сподіваємось отримати 37 млн євро кредиту від ЄІБ на заходи з енергоефективності та для будівництва каналізаційно-очисних споруд.

Ми неодноразово наголошували, що каналізаційне господарство та очисні споруди міста перебувають у критичному стані. На жаль їх вже не можна реконструювати - необхідне нове будівництво. Технічна та банківська експертиза підтвердила правильність цього рішення. Запланована розробка та будівництво генераційної установки з біогазу в обсязі до 2 МВт, будівництво сучасних очисних споруд. Запроектована реконструкція двох каналізаційних насосних станцій. Зараз вони дуже енергоємні й споживають велику кількість електроенергії, значно впливають на питому норму споживання електроенергії (вартість очищення стоків має дві складові – це очищення та транспортування. Саме в транспортуванні закладаються дуже великі витрати електроенергії).

Ще одна складова проекту водоочищення - реконструкція насосної станції першого підйому, заміна енергоємного обладнання, будівництво трубопроводу до водоочисної станції. Якщо цей проект відбудеться, це буде мати серозний економічний ефект й для підприємства, й для міста.

Ми розрахували та запроектували заходи, що будуть мати швидкий економічний ефект. У цієї програми багато переваг: це і доволі низькі відсотки по кредиту – близько 1,5% річних, і п’ятирічні канікули, і те, що при правильному впровадженні та реалізації кредит можна погасити достроково. 

 - Я правильно зрозуміла, ви сподіваєтесь виключно за рахунок економії отримати кошти на виплату як тіла кредиту, так і відсотків, та ще й достроково його погасити?

 - Саме так і є. Крім того, внаслідок економії ми отримаєм кошти на відновлення трубопроводів та на інші потреби підприємства. 

 - Чудова ініціатива й оновлення дійсно необхідне, але у декого може виникнути питання, а навіщо потрібний такий концесіонер, який мав би вкласти власні кошти в модернізацію, а натомість просить кредити?

 - Наші опоненти, зазвичай, не розуміють важливих речей: будь-яке капіталовкладення з будь-якого джерела буде впливати на тариф. Чи то з тумбочки ви дістанете гроші, чи візьмете кредит в банку, це все одно вплине на тариф, оскільки повернення має відшкодовуватись тарифом.

Нашою концесійною угодою передбачено право (зареєстровано у Міністерстві регіонального розвитку та інфраструктури) подаватись до участі в будь-яких державних проектах. Кредит ЄІБ - це державний проект. Ми підготували та подали програму, вона отримала підтримку і єдине, що зараз необхідно зробити, це врегулювати певні відносини з містом. Місто - власник комунального майна й основне питання зараз, хто стане замовником послуг з будівництва задля того, щоб місто не втратило прав на комунальну власність.

Насправді, коли ми говоримо про технопарки, інвесторів, про «місто-мрії», ми не розуміємо, що інвестори зацікавлені в тих майданчиках, на які можна прийти й почати працювати. Ніхто не зацікавлений вкладати гроші в руїну. От назвіть мені хоча б п’ять міст, в яких міські комунікації готові прийняти технопарк який споживає, наприклад, від 20 до 30 тис. кубометрів на добу й стоків на 15 тис. без додаткових капітальних інвестицій? 

 - В нашій країні напевно таких міст немає.

 - Ви праві, їх дійсно немає. Основна ідеологія участі в цьому проекті й полягає в піднятті інвестиційної привабливості міста. Якщо ми гарантовано побудуємо каналізаційні та очисні споруди, зробимо заплановані реконструкції – місто сформує зовсім іншу інвестиційну привабливість. Місто зможе абсолютно спокійно запрошувати іноземних інвесторів, надавати їм майданчики та налагоджувати співпрацю. Це перспектива та гарантії розвитку міста, гарантії того, що люди не залишаться без послуг. 

 - З року в рік, вже понад десять років торочаться розмови про критичну ситуацію на об’єктах водопостачання та водовідведення. В минулому році частина киян на власному досвіді переконалась в цьому під час аварії на головному каналізаційному колекторі, але пройшов тиждень - і все забулось. Коли ж відбудуться зміни?

 - Ще років з два тому я навіть не могла уявити, що буду так думати та таке говорити… Тарифний популізм наших можновладців з’їв українські мережі та відібрав у наших дітей майбутнє. Платити по рахунках цього популізму будуть наші діти, й будуть платити шалено великими тарифами, а реагувати ми почнемо лише тоді, коли в Україні системно станеться 2-3 Алчевська одночасно.

У сфері водопостачання має існувати загальнодержавна політика на рівні міністерства регіонального розвитку як державного органу – системна заміна мереж, засобів обліку, джерел фінансування (державний та місцеві бюджети), програм розвитку на 3-5 років та ін. Повірте, це б працювало.

 

Останні три роки ситуація в енергетиці виглядає так, ніби ми пожежна бригада, яка гасить полум’я від зими до зими. Ми чомусь не попереджаємо ці пожежі.

 

У нас немає стратегії розвитку вітчизняної енергетики хоча б на найближчі 10 років. Відсутність енергетичного балансу країни - це прямий вплив на тарифи, а бездіяльність центральних органів виконавчої влади в частині відсутності стратегічних політик – це додаткові гроші з кишень українців. Така ж ситуація у теплопостачанні. Яку теплоенергетику ми розвиваємо – газову… альтернативну? В яких містах? Як ми проводимо термомодернізацію? Як це відбувається? Хаотично й без жодного комплексного підходу.

Як голова бюджетної комісії Київської облради, можу впевнено сказати, що для багатьох, це просто можливість списати витрати на одні й ті самі роботи декілька разів. Коли немає стратегії – можна витрачати скільки завгодно на одне й те саме (це й зараз відбувається). Який результат? Моя позиція, можливо занадто зла, але допоки дитина якогось високопосадовця або відомої людини не провалиться в каналізаційний колектор посеред дороги, або масово не почнуть провалюватись машини, не почнуть системно та масово рватись труби… Поки не наступить комунальний апокаліпсис – нічого не відбудеться. 

 - У вашого підприємства оптимальний тариф? Яким він повинен бути для того, щоб підприємство розвивалось?

 - Наш тариф з серпня 2016 року став умовно економічно обґрунтованим, але він й досі на 100% не покриває витрати, тому що базується на розрахунках за квітень 2016 р., а електроенергія вже подорожчала. Для ефективного розвитку підприємства та оптимізації витрат наш тариф мав би бути на 15-20% більший ніж зараз. Нині він складає 18 грн за кубометр «вода+каналізація». 20 грн – це був би оптимальний тариф для нашого підприємства. Це той елемент відшкодування інвестиційної складової, який дозволить швидко вкласти кошти в проекти та заощадити. 

2 вересня 2016 р. підприємство «Білоцерківвода» отримало важливу нагороду до «Дня підприємця». Це відзнака за внесок в соціальний та духовний розвиток міста Біла Церква. Це визнання того, що ми всі разом дбаємо про наше місто - важлива нагорода для колективу, який я маю честь очолювати.

  - Як змінилась ситуація з основними підприємствами-забруднювачами води у Білій Церкві?

 - Ми виграли всі суди. Однак й досі триває судова тяжба з одним підприємцем, що категорично не хоче будувати локальні очисні споруди – виробник харчових продуктів «Дригало». Для них це питання принципове – вони нічого не хочуть робити та оскаржують всі наші вимоги. Всі інші підприємці та підприємства хоч і важко, але усвідомили, що для міста це важливо.

Мені дуже приємно, що переважна більшість підприємств вже будує локальні очисні споруди, облаштовує жировловлювачі та й взагалі більш відповідально ставиться до цього процесу. 

- Зараз в Білій Церкві якісна вода?

 - Так. Однак в останні два роки по всій Україні спостерігається зневоднення річок, річку Рось, з якої у нас відбувається водозабір, теж не оминула ця проблема. Рось досить сильно замулена, також спостерігається доволі малий приток води та зарегульованість річки. Ми слідкуємо за тим, щоб якість води залишалась на високому рівні, але є й підступна сторона питання, ми просто не маємо права на помилку в технологічному процесі очищення - до хорошого звикаєш швидко. Тому коли стан води хоча б трішки змінюється, мешканці міста одразу це помічають. 

 - Відновлення інтенсивної навігації на річках вплинуло б на замулення річок?

 - Думаю ні, на процеси замулення сильно впливає хаотичне облаштування загат та ставків (так звані рибні господарства). Проблема недостатнього регулювання та впливу на ці процеси - є наслідком замулення річок України. На річці Рось – 100%. Водне господарство, знову ж таки має регулювати та контролювати держава: отримання дозволів на вид діяльності, своєчасні скиди по дамбах, промивка водосховищ, інші регуляторні та технічні питання, що відносяться до компетенції відповідних органів. 

Розмова з Ольгою Андріївною вийшла доволі змістовною, оскільки «по ходу п’єси» ми зачепили ще й питання монетизації субсидій, «місцевий тарифний популізм», розподілення бюджетних коштів, політику та ін. Тому далі буде…


* Key Performance Indicators - ключові показники ефективності, фінансова та нефінансова система оцінки, яка допомагає організації визначити досягнення стратегічних цілей, система оцінки якості управління.


НАЦІОНАЛЬНА СПЕЦИФІКА КОНЦЕСІЇ: У ЩО ЦЕ «ВИЛЛЄТЬСЯ»? ЧАСТИНА 2


Бесіду вела Наталія Дегтяренко

ОПЕРАТИВНА СТАТИСТИКА