loading...

Забули пароль?
×
Вхід / Реєстрація / Підписатися на розсилку
Поля з відміткою * обов'язкові для заповнення

 


Центр досліджень енергетики

Канадський досвід для української свідомості

07.12.2016
Канадський досвід для української свідомості

Бліц-інтерв’ю з мером канадського міста Стайнбак Крісом Гьорценом під час проведення першого Міжнародного конгресу мерів в Києві. 

 - Пане Кріс, це Ваш перший візит в Україну, на батьківщину ваших діда та бабусі (родом з маленького селища в Запорізький області), ми раді Вас вітати в Україні. У нас є декілька хвилин перед початком наступної дискусійної панелі щодо ефективного управління містами на Міжнародному конгресі мерів, тому не будемо зволікати. В Канаді набагато холодніше ніж в Україні, розкажіть які кроки на шляху до енергоефективності були зроблені безпосередньо у вашому місті?

 - Так, ви праві енергоефективність дуже важлива тема для Канади. Коли температури сягають -30 або -40 градусів, а влітку температура сягає до +35 градусів, при такій великій температурній мінливості споживання енергії теж відбувається нерівномірно як взимку, так і влітку. Канадська провінція Манітоба й, зокрема наше місто Стайнбак, в багатьох кліматичних аспектах дуже схожі на Україну. Через такі досить екстремальні погодні умови у нас ефективно працюють декілька програм.

Одна з них – місцева програма допомоги щодо утеплення як власних будинків, так і адміністративних та бізнес-будівель. Інша – це заміна обладнання та побутової техніки на новітню та більш ефективну.

Завдяки таким програмам громадяни мають змогу обирати собі ті умови, які їм більше імпонують. Ці програми не є примусовими - ми не змушуємо людей щось робити, просто так склалось, що канадці свідомі та із задоволенням долучаються до таких програм. Вони добре розуміють, що з часом та за рахунок зекономлених енергоресурсів капіталовкладення швидко окупаються та допомагають заощаджувати.

 - Презентуючи своє місто, Ви також наголосили, що в Стайнбаку працює дуже ефективна програма утилізації сміття. Для України це питання вкрай актуальне і це велика проблема. В Україні понад 8% території – це сміттєві полігони й українці не привчені сортувати сміття, а сміттєспалювальний завод тільки один та, звісно ж, він не справляється з такими обсягами…

 - Невже! Надзвичайно! Це ж екстрім!..

У нас існує програма, за якою ми співпрацюємо разом з муніципалітетами нашого міста над єдиним місцем збору сміття. Ще один важливий аспект – це програма по скороченню безпосередньо обсягів відходів. Її метою є заохочення та стимулювання людей до збирання, сортування сміття та подальшої його переробки. Вона насправді дуже ефективна, оскільки все те, що можна пустити в переробку – переробляється, а ті об’єми сміття, яке неможна переробляти, значно зменшились.

В нашому випадку співпраця міської ради з муніципалітетами дійсно пішла на користь, адже це дозволило нам отримати більш високий рівень сервісу. Ми щотижня забираємо сміття від кожного жителя та надсилаємо рахунки до відповідних муніципалітетів. Таким чином, замість 20 різних сміттєвих полігонів у нас існує лише один великий наземний сміттєвий полігон, що досить ефективно використовується – органічне сміття на ньому перетворюють в компост. 

 - На Вашу думку, як можна заохотити українців більш відповідально ставитись до сміття?

 - Це не питання одного дня чи одного року… Це скоріше питання політики та розвитку держави, якщо хочете - це державна стратегія.

В нашій країні дітям в школі пояснюють, для чого це робиться та чому це важливо для їх подальшого життя. Діти в Канаді йдуть до школи в 5 років, і їх вчать відповідально ставитися до навколишнього середовища, їх вчать, що можна переробити, а що не можна… Цій державній програмі вже 25 років, а першим учням вже виповнилось 30 років і у них вже є свої власні діти, яких вони теж цьому навчають.

Зміна ставлення до навколишнього середовища займає багато часу та вимагає певних зусиль. Саме тому це не питання одного чи двох років. Якщо озирнутися, ми побачимо, що програма працює, люди насправді усвідомлюють її ефективність та розуміють, для чого вона потрібна. Я впевнений, що з часом з’являться нові й нові технології і перероблятись буде все що завгодно.

Вам теж необхідно це усвідомити та навчитись ставитись до ресурсів більш ефективно. Ми живемо в споживацькому світі й дуже важливо закріпити та зміцнити ефективне ставлення до навколишнього середовища та до ресурсів саме під час виховання наступних поколінь. 

Довідка: Мер міста Стайнбак (провінція Манітоба, Канада) Кріс Гьорцен обіймає посаду мера втретє (з 2006 року). Він є ключовою персоною в розвитку міста, акцентує свою діяльність у таких сферах: розвиток міста в довгостроковій перспективі, побудова міцного фундаменту цінностей та фінансової відповідальності, залучення молоді.

Політичну кар’єру розпочав в 2002 р. в ролі радника міського голови. Під час свого перебування на посаді був головою Комітету землекористування та дозволів, входив до складу ради Книгосховища.

У своїй нинішній ролі мер виступає також головою Комітету з стратегічних пріоритетів міста, а також головою Комітету регіональних лідерів. Крім того, мер Гьорцен є президентом Корпорації розвитку громад і президентом Асоціації Муніципалітетів Манітоби, де він раніше обіймав посади голови Комітету адміністрації та Комітету з питань політики на муніципальному рівні. Роль державного службовця доповнюється участю в Раді мистецтв міста.

Бесіду вела Наталія Дегтяренко

Останні новини

20 Квітня

Комментарі (0)



Будь ласка, авторизуйтесь чи зареєструйтесь для коментування