loading...

Забули пароль?
×
Вхід / Реєстрація / Підписатися на розсилку
Поля з відміткою * обов'язкові для заповнення

 


Центр досліджень енергетики

Підсумки опалювального сезону у Києві. Негарні перспективи

04.05.2016
Підсумки опалювального сезону у Києві. Негарні перспективи

На початку квітня «Київенерго» заявило про закінчення опалювального сезону у місті. Багато питань виникало у пересічних киян щодо якості послуг та сум у платіжках за централізоване опалення потягом зими. Підвищений інтерес до цієї теми викликаний різними сумами за опалення однотипного житла. Адже виглядає дуже нелогічним, коли за схожі квартири з практично однаковою площею люди сплачують різні кошти. Ми вирішили більш детально дослідити тему платежів за опалення у минулому сезоні та провели невелике опитування киян з приводу вартості опалення. У ньому брали участь мешканці будинків, в яких не виконувалися комплексні роботи з термомодернізації, але встановлені лічильники тепла. Ми не ставили за мету робити науково-соціологічне дослідження, а лише об’єктивно дослідити показники послуг централізованого опалення від «Київенерго». Дякуємо всім, хто відгукнувся на наш запит.

Підсумки опалювального сезону у Києві

Як бачимо, цього року зима видалася досить теплою – з «плюсовими» температурами. Тільки січень був по-справжньому зимним. Широко відома нині істина – температура теплоносія у системах централізованого опалення залежить від навколишньої температури. Чим холодніше на вулиці, тим гарячішою буде вода у системах опалення і тим більше буде споживатися «тепла». За логікою повинно бути: чим тепліше на вулиці, тим «менше» платіжка за опалення. А як це буває насправді, можна побачити на малюнку.

Підсумки опалювального сезону у Києві

Ситуація на графіку, на перший погляд, може здатися хаотичною – не має явного тренду у «поведінці» кривих. За логікою, криві повинні були йти з лівого верхнього кута до правого нижнього, але вони тяготіють до горизонтального розташування. Ми все ж таки математично обробили данні з таблиці, щоб побудувати результуючу криву, яка б узагальнювала усі показники. При цьому деякі данні, які явно «випадають» з основної зони розташування кривих, ми проігноруємо, прийнявши їх як нехарактерні.

Підсумки опалювального сезону у Києві

Отриманий графік (голуба лінія) - не є логічним з теплотехнічної точки зору. Данні надто різні, щоб робити однозначний висновок. Тому ще додаємо лінію тренду (червона). Перший висновок з малюнку – плата за опалення не залежить від температури навколишнього середовища. Але це - найпростіша відповідь на питання, хоча дійсно більшість показників знаходяться між 6 та 14 грн/м2, а усереднені показники - між 8 та 11 грн/м2. Тобто при зміні зовнішньої температури майже на 10 градусів, вартість опалення змінюється не суттєво.

У березні виникла дещо дивна ситуація, коли порівняли платіжки за лютий і січень. Виявилося, що цифри майже тотожні. В «Київенерго» дали досить забавний коментар до цієї ситуації: ми показники з лічильників починаємо знімати майже у середні місяця і цей процес триває досить немалий проміжок часу (до кінця місяця). Тому реально не можна напряму співвідносити середню температуру та платіж за опалення. Але тут виникає питання: навіщо було купувати такі лічильники, які не мають диспетчеризації? З урахуванням обсягу закупки – тисячі штук – прорахунок виглядає стратегічним. Невже з початку було не зрозуміло, що показники з лічильників потрібно буде «збирати» максимально «близько» до кінця місяця, та не буде реально часу лазити по підвалах? Проста людська логіка: якщо всі отримують досить різні платіжки у сотні гривень за майже однакові за площею квартири, то будуть виникати питання.

Що ж, на наш погляд, трапилося з платіжками киян, і чому при їх порівнянні не можна знайти логічного пояснення?

Як ми вже писали неодноразово раніше у статтях, присвячених централізованому опаленню, основною проблемою теплових мереж, є гідравлічний небаланс системи – недотримання проектних витрат теплоносія. Це призводило до «недогріву» чи «перегріву» будинків. Іншою проблемою є те, що неможливо примусити генерацію (котельні) не випускати в систему теплових мереж перегрітий теплоносій, як це можливо мало місце у березні, адже платіжки за опалення не відповідали навколишній температурі.

Значною складністю для мешканців «немодернізованих» будинків залишається неможливість реально вплинути на ситуацію без зміни майнового статусу будинку, тобто створення ОСББ.

Якщо підбити підсумок, то ситуація склалась така:

- непереобладнані теплові пункти у більшості будинків – не мають можливості регулювати витрату теплоносія  з урахуванням зовнішньої температури повітря;

- «специфічна» позиція «Київенерго» - всі проблеми на стороні споживачів в енергонеефективних будинках;

- міська влада самоусунулась чи не коментує ситуацію.

Що ж реально робити киянам у цій ситуації? Є тільки один вихід – створювати ОСББ, брати «теплі» кредити та реконструювати ІТП. Цей процес вже запущено, цього року очікуються значне збільшення кількості ОСББ внаслідок змін у законодавстві та ліквідації так званого «муніципального» житла. Додатковим поштовхом до створення ОСББ може стати підвищення (майже вдвічі) плати за опалення в новому сезоні. Сукупність цих факторів так чи інакше буде штовхати мешканців багатоквартирних будинків до виконання заходів термомодернізації.

Ситуація, яка мала місце у теплових мережах міста у цьому сезоні, може істотно погіршитися у наступному. Основною «проблемою» стане зростання кількості модернізованих ІТП у мережі. Це виглядає парадоксально, але чим більше модернізується теплова мережа, тім більше проблем виникає у тих, хто не має сучасних ІТП. Це відбувається тому, що кількість теплоносія в системі є сталою і те, що не використано будинками з новими ІТП, «піде» до будинків без ІТП. Який платіж будуть отримувати мешканці, можна тільки уявити. І скаржитися вони будуть на «Київенерго», бо мережи контролює саме ця компанія!

Тому, щоб не мати з опаленням проблем та не оплачувати зайві калорії, потрібно утворювати ОСББ і робити реконструкцію старого ІТП

Останні новини

20 Квітня