loading...

Забули пароль?
×
Вхід / Реєстрація / Підписатися на розсилку
Поля з відміткою * обов'язкові для заповнення

 


Центр досліджень енергетики

Корупція завдає удару у відповідь

04.04.2017
Корупція завдає удару у відповідь

92,1 мільярдів гривень – сума, варта того, щоб за неї поборотися, чи не так? І це лише шмат потенційно корупційного жирного пирога.

Ці мільярди – сума закупок “Нафтогазу України”. А є ще сотні мільярдів на Укрзалізницю, Укрпошту, Укртрансаміак, Центренерго, Укрспирт і десятки інших компаній – у державній власності. І безмежні можливості збагатитися.

Останні три роки мільярди “Нафтогазу” були фактично втрачені для “великої” корупції. Там з’явилася і діє система корпоративного управління. Зі справжньою, дійсно незалежною Наглядовою Радою,  де троє з п’яти членів відібрані на правдиво відкритому конкурсі. Вони – досвідчені іноземці, з незаплямованою репутацією і професійні знавці ринку нафти та газу.

Члени Наглядової ради мали амбітні плани – зробити з Нафтогазу високотехнологічну компанію з прозорими фінансами і управлінням. І їм вдавалося. Компанії групи “Нафтогаз” вже працюють через Prozorro. Ба більше – не прописують умови тендерів під конкретних постачальників. Навпаки, шукають додаткових! Самі розсилають постачальникам запрошення на аукціони. Аналізують ціни на ринках. Минулого року так зекономили компанії 5,9 мільярдів гривень. Непогано.

Але до останнього часу в “Нафтогазі” залишалася така собі “чорна дірка” – Укртрансгаз (УТГ). Коли аудит показав, що з одного боку, – зловживання в Укртрансгазі точно є, а з іншого – українські правоохоронці їх «не помічають» – іноземці в Наглядовій Раді “Нафтогазу” проголосували за звільнення його керівника пана Прокопіва, за керівництва якого в Укртрансгазі відбувалися тендери з умовами, прописаними під конкретних постачальників.

Кілька швидко скасованих тендерів, відразу після призначення в УТГ нових менеджерів, призвели до того, що десь у великих маєтках в Конча Заспі хапалися за серце дуже серйозні люди. Бо мова про втрачені мільярди!

Так український політикум/бюрократіум/клептократіум відчув реальну загрозу.

Тиха, але досить ефективна  операція “Корупція наносить удар у відповідь” розпочалася швидко.

Почали, звісно, з традиційних профілактичних методів – замовні інформаційні кампанії (думаю, менеджери “Нафтогазу” мають цілі колекції статей про себе, де правда – лише ім’я та прізвище героя), “наїзди” “правоохоронців” (в Укргазвидобуванні вони вже як рідні), і решта методів “швидкого реагування”. Але профілактика не спрацювала – реального “компромату” знайти не вдалося.

І до бою став безвідмовний спецназ української корупції – урядова бюрократична машина.

Спочатку реформу системи корпоративного управління пустили на гальма – вона загубилася десь в тонах урядових папірців. От ви чули щось про створення нових Наглядових Рад у великих державних компаніях за участю реально незалежних директорів? І я не чув.

А от про те, що Кабінет Міністрів поступово змінює правила гри в сфері державного управління добре відомо (процедури, на щастя, публічні).

Отже. Почали зі змін до статуту “Нафтогазу”, які суттєво перерозподілили повноваження таким чином, щоб менеджмент – щиро ненависні нашим політичним клептоманам Коболєв, Вітренко та їх команда – були максимально опікувані Наглядовою Радою. І, що важливіше, – втратили можливість самостійно вирішувати питання призначення та звільнення керівників в компаніях групи.

Далі на Кабміні тихесенько внесли зміни до положення про саму Наглядову Раду. Розширили її склад, очевидно, готуючи крісла для «своїх».

Затим сформували конкурсну комісію – ясна річ, виключно з “довірених” та “зрозумілих” персонажів: винятково з чиновників кількох міністерств.

Одночасно з цим, за загальним галасом з приводу введення електронного декларування, слід відзначити цікаву деталь цього, безумовно феєричного, закону. Деталь, яка можливо є справжньою метою змін до закону про електронне декларування.

Разом з активістами Закон зобов’язав подавати електронні декларації і членів наглядових рад державних компаній. Що, автоматично, значно зменшує вірогідність появи там іноземців. Бо з нашою системою електронного декларування вони вовтузитись гарантовано бажання не матимуть – що, в приватних бесідах, і підтверджують.

Залишився останній крок – провести конкурс. Але це в нашому уряді навчилися імітувати віртуозно. Далеко ходити не треба –  результати “конкурсу” в НАЗК у всіх перед очима. Роман Насіров теж, як відомо, був відібраний на відкритому конкурсі.  

Тож, щойно зміниться склад Наглядової Ради, “Нафтогаз” точно отримає вливання… хоча… «свіжою кров’ю», відчуваю, цих людей назвати буде важко. А те, що вони намагатимуться диктувати менеджменту, що, як і на яку суму робити – в цьому я сумнівів не маю.

І так на всіх фронтах – клептомани від політики спочатку «відкочують реформу» – як от це зараз відбувається в Нафтогазі, де вона важко, болісно і зовсім не ідеально, але відбувалася. При тому, зауважте, реформа корпоративного управління там реалізована лиш відсотків на 40, не більше. Бо хоч всі плани і були затверджені самим же Кабінетом міністрів, але вже місяців дев’ять як уряд їх зриває чи заморожує. Відкатує, словом.

Ну а після успішного «реформування» реформи Нафтогазу, можна далі братися за інші державні компанії. І реформувати їх уже “по-новому”.

P.S. Дуже хотілося закінчити конструктивно. Але жодних ідей, крім рекомендації почитати прийняті раніше постановами Кабміну плани – більшість яких ще й закріплені міжнародними зобов’язаннями та договорами – і повернутись до їх виконання, не виникає.

Ключові слова:

Матеріали за темою:

Останні новини

20 Квітня